Інверсія кривої

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелену кардіоїду побудовано інверсією червоної параболи відносно пунктирного кола.

Інве́рсія криво́ї — результат застосування операції інверсії до заданої кривої C. Відносно фіксованого кола з центром O і радіусом k інверсія точки Q — це точка P, що лежить на промені OQ, і OPOQ = k2. Інверсія кривої C — це множина всіх точок P, що є інверсіями точок Q, які належать кривій C. Точку O в цій побудові називають це́нтром інве́рсії, коло називають ко́лом інве́рсії, а k — ра́діусом інве́рсії.

Інверсія, застосована двічі, дасть тотожне перетворення, так що інверсія, застосована до інверсії кривої відносно того ж кола, дасть початкову криву. Точки самого кола переходять у себе, так що коло інверсії під час операції не змінюється.

Рівняння[ред. | ред. код]

Інверсією точки (x, y) відносно одиничного кола є (X, Y), де:

,

або, що еквівалентно:

.

Так що інверсія кривої, визначеної рівнянням f(x, y) = 0, відносно одиничного кола задається рівнянням:

.

З цього рівняння випливає, що інверсія алгебричної кривої степеня n відносно кола дає алгебричну криву степеня не більше 2n.

Так само, інверсією кривої, заданої параметричним рівнянням:

,

відносно одиничного кола буде:

Звідси випливає, що колова інверсія раціональної кривої є також раціональною кривою.

Узагальнюючи, інверсією кривої, заданої рівнянням f(x, y) = 0, відносно кола з центром в (a, b) і радіусом k є

Інверсією кривої, заданої параметрично:

,

відносно того ж кола буде:

.

У полярній системі координат рівняння простіші, якщо розглядаємо інверсію відносно одиничного кола. Інверсією точки (r, θ) відносно одиничного кола є (R, Θ), де

,

або, що еквівалентно:

.

Таким чином, інверсія кривої f(r, θ) = 0 визначається рівнянням f(1/R, Θ) = 0, а інверсією кривої r = g(θ) буде r = 1/g(θ).

Приклади[ред. | ред. код]

Застосування перетворення, наведеного вище, до лемніскати Бернуллі

дасть

— рівняння гіперболи. Оскільки інверсія є біраціональним перетворенням і гіпербола є раціональною кривою, це показує, що лемніската також є раціональною кривою, іншими словами, крива має рід нуль. Якщо застосувати інверсію до кривої Ферма xn + yn = 1, де n непарне, отримаємо

Будь-яка раціональна точка[en] на кривій Ферма має відповідну раціональну точку на цій кривій, що дає еквівалентне формулювання великої теореми Ферма.

Окремі випадки[ред. | ред. код]

Для простоти в як коло інверсії в прикладах використаємо одиничне коло. Результат інверсії для інших кіл можна отримати перетворенням початкової кривої.

Прямі[ред. | ред. код]

Якщо пряма проходить через початок координат, її рівняння в полярних координатах буде θ = θ0, де θ0 сталий. Рівняння не змінюється за інверсії.

Рівняння в полярних координатах прямої, що не проходить через початок координат,

і рівнянням інверсії кривої буде

яке задає коло, що проходить через початок координат. Застосування інверсії вже до цього кола показує, що інверсією кола, яке проходить через початок координат, буде пряма.

Кола[ред. | ред. код]

У полярних координатах загальне рівняння кола, що не проходить через початок координат, має вигляд

де a — радіус і (r0, θ0) — полярні координати центра. Рівнянням інверсної кривої буде

або

Це рівняння кола з радіусом

і центром у точці з координатами

Зауважимо, що R0 може бути від'ємним.

Якщо початкове коло перетинається з одиничним колом, то центри цих двох кіл і точка перетину утворюють трикутник зі сторонами 1, a, r0 і цей трикутник буде прямокутним, якщо

Але з рівняння вище випливає, що прочаткове коло збігається з його інверсією тільки в разі, коли

Таким чином, інверсія кола збігається з початковим колом тоді й лише тоді, коли коло перетинає одиничне коло під прямими кутами.

Параболи з центром інверсії у вершині[ред. | ред. код]

Рівнянням параболи, якщо повернути її так, щоб вісь стала горизонтальною, буде x = y2. У полярних координатах це перетворюється на

Рівнянням інверсної кривої тоді буде

,

і це цисоїда Діокла.

Конічні перетини з центром інверсії у фокусі[ред. | ред. код]

Рівняння в полярних координатах конічного перетину з фокусом у початку координат, з точністю до подібності

,

де e — ексцентриситет. Інверсією цієї кривої буде:

,

і це — рівняння равлика Паскаля. Якщо e = 0, це коло інверсії. Якщо 0 < e < 1, початкова крива є еліпсом і її інверсія — це замкнута крива з ізольованою точкою в початку координат. Якщо e = 1, початкова крива є параболою і її інверсія є кардіоїдою, що має касп у початку координат. Якщо e > 1, початкова крива є гіперболою і її інверсія утворює дві петлі з точкою перетину[en] на початку координат.

Еліпси і гіперболи з центрами інверсії у вершинах[ред. | ред. код]

Загальним рівнянням еліпса або гіперболи є:

.

Перетворимо рівняння так, щоб початок координат став вершиною:

,

і після перетворення:

або, замінивши константи:

.

Зауважимо, що парабола, розглянута вище, тепер потрапляє в цю схему, якщо покласти c = 0 і d = 1. Рівнянням інверсної кривої буде:

або

.

Це рівняння описує сімейство кривих, які називаються конхоїдами Слюза. Це сімейство включає, на додачу до цисоїди Діокла, описаної вище, трисектрису Маклорена (d = −c/3) і праву строфоїду (d = −c).

Еліпси і гіперболи з центрами інверсії в центрі[ред. | ред. код]

Рівняння еліпса або гіперболи:

,

після операції інвертування:

і це — лемніската Бута. Якщо d = −c, це лемніската Бернуллі.

Конічні перерізи з довільною точкою інверсії[ред. | ред. код]

Інверсія конічного перетину (відмінного від кола) є циркулярною кривою третього порядку, якщо центр інверсії лежить на кривій, і біциркулярною кривою четвертого порядку в іншому випадку. Конічні перетини є раціональними, так що інвертовані криві теж раціональні. І навпаки, будь-яка раціональна циркулярна крива третього порядку або раціональна біциркулярна крива четвертого порядку є інверсією конічного перетину. Фактично будь-яка з цих кривих повинна мати особливість, і якщо взяти цю точку за центр інверсії, інверсна крива буде конічним перетином[1][2].

Аналагматичні криві[ред. | ред. код]

Аналагмати́чна крива́ — це крива, яка при інверсії переходить у себе. До них належать коло, овал Кассіні і трисектриса Маклорена.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Cubique Circulaire Rationnelle» at Encyclopédie des Formes Mathématiques Remarquables. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
  2. «Quartique Bicirculaire Rationnelle» at Encyclopédie des Formes Mathématiques Remarquables. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]