Інвестиційна компанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інвестиційна компанія (англ. Investment Company) — компанія, яка використовує свій капітал для інвестування в інші компанії. Водночас, у вузькому розумінні, інвестиційна компанія — це фінансовий посередник, що спеціалізується на управлінні довгостроковими вільними грошовими коштами дрібних приватних інвесторів. Інвестиційні компанії акумулюють грошові засоби приватних інвесторів, що залучаються через продажу їм власних цінних паперів.

Інвестиційні компанії є одночасно покупцями, власниками, емітентами і продавцями акцій і облігацій. На зібрані засоби інвестиційні компанії купують акції різних акціонерних товариств, отримуючи дивіденди. Інвестиційні компанії чутливо реагують на зміни ситуації на фінансовому ринку, купують або продають цінні папери за сприятливим для них ринковим курсом. Отримані доходи дозволяють інвестиційним компаніям створювати значні фінансові резерви і виплачувати своїм акціонерам сталі за розмірами дивіденди при мінімальному ризику банкрутства.

Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товари­ства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, вста­новленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування.[1]

Переважна більшість інвестиційних компаній в Україні створю­валась для роботи з приватизаційними паперами, тому організаційні засади їх діяльності передбачали умови акумулювання та розмі­щення цих специфічних цінних паперів. Практика вітчизняного функціонування інвестиційних компаній показала, що оскільки згідно з чинним законодавством вони не могли акумулювати при­ватизаційні майнові сертифікати, то вони створювали закриті вза­ємні фонди, які обмінювали цінні папери на інвестиційні сертифі­кати.[1]

Інвестиційна компанія одержує прибутки від діяльності, пов'яза­ної із спільним інвестуванням, пропорційно до вартості майна, пе­реданого нею у взаємний фонд, якщо інше не передбачено інвестицій­ною декларацією. Вона отримує інвестиційні сертифікати у розмірі, що відповідає вартості майна, переданого нею у взаємний фонд. Інве­стиційні сертифікати засновників зберігаються у депозитарія і не можуть пропонуватися на продаж.[1]

Функції інвестиційної компанії та їх характеристики[ред.ред. код]

1. Функція підготовки емісії.

Ця функція полягає:

  • у наданні сприяння в реорганізації компаній;
  • у конструюванні емісій в альянсі з такими діячами інвестиційного ринку як емітент, юридичні фірми, інвестиційні консультанти;
  • в оцінюванні емітента та емітованих цінних паперів;
  • у встановленні зв'язків між емітентом і головними інвесторами, членами синдикату, що займаються розповсюдженням цінних паперів.

2. Функція розподілу.

Дана функція передбачає забезпечення:

  • викупу частини або повної суми емісії;
  • прямого розподілу емісії (безпосередній продаж інвесторам);
  • продаж через емісійний синдикат;
  • гарантування ризиків;
  • підтримки курсу цінного паперу у період її первинного розміщення на наявному вторинниму

ринку.

3. Функція післяринкової підтримки.

Ця функція полягає:

  • у підтримці курсу цінного паперу на вторинному ринку (як правило, протягом одного року).

4. Функція аналітичної та дослідницької підтримки.

Дана функція передбачає:

  • здійснення контролю за динамікою курсу цінного паперу та факторів, що на неї мають вплив.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в 8.2.1. Інвестиційна компанія - Бібліотека BukLib.net. buklib.net. Процитовано 2017-10-31. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Фінанси Це незавершена стаття з фінансів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.