Інгалятор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паровологовий інгалятор
Аерозольний інгалятор

Інгалятор (від лат. inhalo — вдихаю) — апарат для введення лікарських засобів методом інгаляції.

Інгалятори бувають парові (дія інгалятора засновані на ефекті випаровування лікарської речовини, ультразвукові (інгалятори дозволяють розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, розбиття рідини досягається за рахунок вібрування спеціальної пластини випромінювача на ультразвуковsq частоті) і компресорні (такі інгалятори формують аерозольнe хмарe з допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, що містить лікувальний розчин).

Використання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]