Інга (водоспад)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водоспад Інга
фр. Chutes d'Inga
Inga03.jpg
Водоспад Інга
5°31′37″ пд. ш. 13°37′15″ сх. д. / 5.52694° пд. ш. 13.62083° сх. д. / -5.52694; 13.62083Координати: 5°31′37″ пд. ш. 13°37′15″ сх. д. / 5.52694° пд. ш. 13.62083° сх. д. / -5.52694; 13.62083
Країна Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg ДР Конго
Розташування Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg ДР Конго:
Центральне Конго
Тип сегментні пороги
Висота над р.м. ~130 м р.м. м
Повна висота 96 м[1] м
Висота найб. каскаду, м 21 м
Середня ширина, м 260–914 м
(mаx. 4 023 м) [1]
Середня витрата води 42 476 м³/с
(mаx. 70 793 м³/с) [2]
Русло річка Конго
Водоспад Інга. Карта розташування: Демократична Республіка Конго
Водоспад Інга
Водоспад Інга
Водоспад Інга (Демократична Республіка Конго)
Водоспад Інга у Вікісховищі?

Інга (фр. Chutes d'Inga, англ. Inga Falls) — водоспад в центрально-західній Африці, на річці Конго, в Демократичній Республіці Конго.

Географія[ред. | ред. код]

Розміщення ГЕС Інга поблизу водоспаду

Інга має характер швидше сегментних річкових порогів ніж водоспаду і належить до системи порогів та водоспадів Лівінгстона та лежить в нижній її частині. Водоспад розташований в західній частині Демократичної Республіки Конго, у нижній течії річки Конго, в південно-західній частині провінції Центральне Конго, на північ від кордону із Анголою, за 40 км на північ — північний-схід від адміністративного центру провінції — Матаді та за 230 км на південний-захід від столиці країни — Кіншаси. Водоспад розташований у крутому Z-подібному вигині русла річки, а у верхній його частині, з правого берега розташовані нижні б'єфи греблі гідроелектростанцій Інга І та Інга ІІ (1 775 МВт). Трохи нижче будується ГЕС Інга-III (4 500 МВт), а в нижній частині водоспаду планується будівництво супер ГЕС Гранд Інга[en] (39 000 МВт).

Найбільша висота водоспаду становить 96 м, ширина — коливається від 260 м до 4 км,[2] довжина до 15,24 км. Він, в середньому, щосекунди пропускає 42 476 м³ води, а в період повеней, витрата води може доходити до 70 793 м³/с. За цим показником, водоспад Інга вважається найбільшим у світі.[3]

Гідроенергетика[ред. | ред. код]

Початкові проекти та дослідження по будівництву ГЕС над водоспадом Інга, відносяться до 1937 року і проводилися ще бельгійською колоніальною владою. Протягом десятиліть реалізується проект спорудження каскаду гідроелектростанцій — «Дамби Інга». Перша ГЕС «Інга-I» потужністю 351 МВт була зведена в 1972 році з використанням бічної протоки річки Конго, що проходить через долину Нкололо, в 1982 році була запущена в експлуатацію «Інга-II» потужністю 1 400 МВт. Станом на 2009 рік, ці гідроелектростанції значно зносилися і використовувались не більше ніж на 20% свого потенціалу.[4] У стадії проектування і підготовки будівництва знаходиться ГЕС «Інга-III» потужністю 4 500 МВт, спорудження якої очікується до 2015 року.

Проект «Гранд Інга»[ред. | ред. код]

Основні плани щодо подальшого розвитку каскаду «Дамби Інга» відносяться до проекту останньої в каскаді ГЕС «Гранд Інга», розташованої за 6,5 км нижче за течією від ГЕС «Інга-III». З урахуванням середньої витрати води 42 000 м³/с ця ділянку має потенціал 39 ГВт механічної енергії і приблизно стільки ж електричної. У разі завершення Гідропроекту «Гранд Інга» стане найбільшою ГЕС у світі за встановленою потужністю і з виробленням електроенергії в рік. За поточним проектом планується використовувати один із порожистих рукавів річки на цій ділянці. Розглядається варіант квазіпроточної ГЕС, для якої буде створено невелике водосховище на одному з рукавів річки. Наприклад, напірний рівень 102 м можливий у районі острова Сікіла.

ГЕС «Гранд Інга» встановленою потужністю 39 ГВт матиме 52 гідротурбіни по 750 МВт кожна, греблю висотою до 150 м і повинна буде використовувати частину потоку річки ~ 26 400 м³/с. У разі реалізації, «Гранд Інга» перевершить вдвічі ГЕС «Три ущелини» у Китаї.

На 2009 проект «Гранд Інга» перебував у стадії передпроектного планування. Для спорудження ГЕС буде створено міжнародний консорціум, який діятиме під егідою «Всесвітньої Енергетичної Ради». Вартість спорудження складе близько 80 млрд дол США. Очікується, що будівництво почнеться в 2014 році і може бути завершено близько 2025 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]