Інго Штоєр
| Інго Штоєр | |
|---|---|
_01.jpg) | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Німеччина НДР |
| Народження |
1 листопада 1966 (57 років) Хемніц, НДР |
| Спорт | |
| Країна |
НДР і Німеччина |
| Вид спорту | фігурне катання |
| Дисципліна | парне катанняd |
| Участь і здобутки | |
 Інго Штоєр у Вікісховищі | |
Інго Што́єр (нім. Ingo Steuer; нар. 1 листопада 1966) — фігурист з Німеччини (НДР), що виступав у парному розряді. У парі з Манді Ветцель він — бронзовий призер Олімпіади 1998 року в Наґано, чемпіон світу 1997 року і чемпіон Європи 1995. З Мануелою Ландграф він — чемпіон світу серед юніорів 1984 року. В даний час[коли?] тренер з фігурного катання.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Інго катався в клубі СК Карл-Маркс-Штадт у тренера Моніки Шайбі, в 1984, в парі з Мануелою Ландграф, зайняв 2-е місце на чемпіонаті НДР і потрапив до збірної країни. З 1987 — в парі з Інес Мюллер. Однак найбільших успіхів досяг у парі з Манді Ветцель, в перший же сезон 1992/93 вигравши чемпіонат Німеччини і зайнявши другі місця на чемпіонатах Європи і світу, де вони виконали паралельні стрибки потрійний тулуп і аксель у два з половиною обороти. На Олімпіаді-94 під час довільної програми, при виконанні спіралі, Ветцель вкрай невдало впала, після чого пара перервала виконання і вибула зі змагання взагалі. Найбільш вдалими були сезони 1995-97, коли пара, у впертій боротьбі з російськими парами, домоглася нарешті перемоги на чемпіонаті світу в 1997.
Як і інші представники відомої школи парного катання НДР, Ветцель — Штоєр відрізнялися спортивним, атлетичним стилем зі складними індивідуальними елементами. Останні роки катання в любителях тренер М. Шайбі дещо змінила стиль, несучи деяку ліричність, романтичність, катання стало більш гармонійним, що дозволило добитися високих результатів.
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
З 1998 перейшов у професіонали. З кінця 1990-х тренує в своєму клубі СК Хемніц, став тренером пар Ніколь Неннінг — Маттіас Байєр, Єва-Марія Фітц — Ріко Рекс[1]. Значних успіхів домігся в роботі з парою Олена Савченко — Робін Шолкови[2], які є п'ятиразовим чемпіоном світу і чотирикратними чемпіонами Європи. Школа Штоєра нині[коли?] знаходиться на великому підйомі, в ній тренуються також пари з України[3], з Швейцарії[4], Канади[5] та ін. Як тренер Штоєр продовжує традиції школи НДР, відрізняючись досить грамотним підходом до Нової системі суддівства, складаючи технічно максимально насичені програми.
У 2005-06 Штоєру довелося неодноразово подавати позовні заяви і вигравати судові справи, оскільки Олімпійський комітет Німеччини відмовлявся давати дозвіл на його участь в Олімпіаді-2006 як тренера. Солідарність з ним проявляли і його учні, які заявили, що в разі заборони готові також відмовитися від участі в Іграх[6].
У Німеччині спортсменів в індивідуальних дисциплінах і їхніх тренерів зазвичай фінансує і виплачує їм армійську зарплату бундесвер. Однак пару Савченко-Шолкови і їхнього тренера не прийняли на військове забезпечення в зв'язку з тим, що Штоєра звинувачували у співпраці зі спецслужбою «Штазі» за часів НДР[7][8]. В автобіографії, опублікованій в лютому 2014 року, Штоєр висловив жаль за співпрацю з органами держбезпеки НДР і назвав це вчинком, який не має виправдання[9].
Штоєр володіє іноземними мовами — англійською та російською.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Інго Штоєр одружений, у 2002 році у нього народився син.
Досягнення[ред. | ред. код]
- (з Ветцель)
| змагання | 1992—1993 | 1993—1994 | 1994—1995 | 1995—1996 | 1996—1997 | 1997—1998 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зимові Олімпійські ігри | WD | 3 | ||||
| Чемпіонати світу | 2 | 4 | 5 | 2 | 1 | |
| Чемпіонати Європи | 2 | 5 | 1 | 2 | 2 | |
| Чемпіонати Німеччини | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
| Фінали Гран-прі | 3 | 1 | 2 | |||
| Trophée Eric Bompard | 3 | 2 | ||||
| NHK Trophy | 3 | 2 | ||||
| Bofrost Cup on Ice | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Cup of Russia | 1 | |||||
| Skate Canada | 1 |
- WD = знялися зі змагань
- (з Мюллер)
| змагання | 1988—1989 | 1989—1990 | 1990—1991 |
|---|---|---|---|
| Чемпіонати Європи | 7 | 7 | |
| Чемпіонати Німеччини | 4 | ||
| Чемпіонати НДР | 3 | 3 |
- (з Ландграф)
| змагання | 1982—1983 | 1983—1984 | 1984—1985 | 1985—1986 |
|---|---|---|---|---|
| Чемпіонати світу | 8 | 11 | ||
| Чемпіонати Європи | 4 | 5 | ||
| Чемпіонати світу серед юніорів | 5 | 1 | ||
| Чемпіонати НДР | 2 | |||
| NHK Trophy | 1 |
Див. також[ред. | ред. код]
- Чемпіонат світу з фігурного катання серед юніорів 1983
- Фігурне катання на зимових Олімпійських іграх 1994 — парне катання
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Э-М.Фитце и Рико Рекс на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- ↑ А.Савченко и Р.Шолковы на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- ↑ Т.Волосожар и С.Морозов на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- ↑ А.Моранд и Э.Дорса на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- ↑ Р.Кикланд и Э.Рэдфорд на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- ↑ Суд дозволив колишньому інформатору «Штазі» брати участь в Олімпіаді — Радіо Свобода © 2010 RFE / RL, Inc[недоступне посилання]
- ↑ Олена Савченко: Мій тренер був завжди моїм кумиром [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Героиня чужой Германии. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Інго Штойєр: «Мені немає прощення за зв'язок зі Штазі, я був наївний» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
- Народились 1 листопада
- Народились 1966
- Уродженці Хемніца
- Чемпіони Європи з фігурного катання
- Чемпіони світу з фігурного катання
- Бронзові призери зимових Олімпійських ігор 1998
- Фігуристи на зимових Олімпійських іграх 1998
- Фігуристи на зимових Олімпійських іграх 1994
- Німецькі бронзові олімпійські медалісти
- Нагороджені Срібним лавровим листом
- Спортсмени Хемніца