Перейти до вмісту

Інгулець (станція)

Координати: 47°40′45″ пн. ш. 33°8′34″ сх. д. / 47.67917° пн. ш. 33.14278° сх. д. / 47.67917; 33.14278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Інгулець

116 км — Інгулець
Придніпровська залізниця
Криворізька дирекція
житломасив Інгулець


Вокзал станції Інгулець
47°40′45″ пн. ш. 33°8′34″ сх. д. / 47.67917° пн. ш. 33.14278° сх. д. / 47.67917; 33.14278
Рік відкриття 1964 (60 років)
Попередня назва Інгулець-Новий (до 1974)
Тип вантажна
Колій 14
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 460
Відстань до Кривого Рогу-Головного, км 43
Відстань до Долинської, км 84
Код станції 467703 ?
Код «Експрес-3» 2210897 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Інгулець. Карта розташування: Дніпропетровська область
Інгулець
Інгулець
Інгулець на Вікісховищі

Інгуле́ць — тупикова вантажна залізнична станція 1-го класу Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на лінії 116 км — Інгулець, за 29 км від станції Кривий Ріг-Західний. Розташована на південній околиці міста Кривий Ріг, у мікрорайоні Інгулець.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1964 року під первинною назвою Інгулець-Новий, а з 1974 року має сучасну назву.

Станція відзначена почесним знаком «За безпеку руху» Мінтранспорту України. Станцію обслуговують 120 осіб. Станцію очолювали — І. П. Лазебник, В. О. Жадков.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Колійний розвиток складається з 12 колій, три з них для прийому вантажів, чотири колії — для відстою порожніх вагонів. Пропускна спроможність станції — 400 вагонів на добу.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

До станції щоденно курсують приміські поїзди сполученням Кривий Ріг — Інгулець (двічі пари)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розклад руху приміських поїздів по станції Інгулець. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020. [Архівовано 2020-07-24 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]