Перейти до вмісту

Інгушетія

Редагувати посилання
Координати: 43°12′ пн. ш. 45°00′ сх. д. / 43.2° пн. ш. 45° сх. д. / 43.2; 45
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Республіка Інгушетія
рос. Республика Ингушетия
інг. ГӀалгӀай Мохк

 

 

КраїнаРосія Росія
Фед. округПівнічно-Кавказький
Адмін. центрМагас
ГлаваМахмуд-Алі Каліматовd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата утворення4 червня 1992 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оф. вебсайтingushetia.ru​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія
Координати43°12′ пн. ш. 45°00′ сх. д. / 43.2° пн. ш. 45° сх. д. / 43.2; 45
Площа4 000 км² (81-а)
  • внутр. вод — %
  • найвища точкаШан
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність527 220[1] (72) (2024)
Густота168,82/км²
Оф. мовиросійська, інгуська
Економіка
Економ. районПівнічно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2RU-IN Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗКАТО26 Редагувати інформацію у Вікіданих
Суб'єкта РФ06
Телефонний(+7)
Карти

Інгушетія на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Інгушетія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Респу́бліка Інгуше́тія (інг. ГӀалгӀай Мохк) — де-факто окупована Росією республіка Інгушетія[2], де-юре суб'єкт Росії, яку РФ включає до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — місто Магас.

Межує з Північною Осетією, Ічкерією і Грузією.

Утворено 4 червня 1992.

Географічне положення

[ред. | ред. код]
Карта Інгушетії

Інгушетія розташована на північних схилах передгір'я Великого Кавказького хребта, у центральній його частині.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва республіки походить від російського найменування корінного населення — інгуші, чия назва в свою чергу, ймовірно, походить від назви села Ангушт, що зараз має назву Тарське (рос. Тарское). Самоназва народу — «галагай».

Історія

[ред. | ред. код]

Інгушетія увійшла до складу Російської Імперії в 1810 році. В 1860 році за наказом імператора Олександра ІІ у східній частині Північного Кавказу була створена Терська область, до складу якої ввійшли Чеченський, Ічкерийський, Інгуський і Нагорний округи.

Після встановлення Радянської влади, у березні 1920 року, Терська область була розформована, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерийським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.

Через рік, 20 січня 1921 року, Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією увійшли у новостворену Горську АРСР.

7 листопада 1924 року Горська АРСР була ліквідована та була утворена Інгуська АО у складі РРФСР.

Будівля адміністрації Президента в Магасі

15 січня 1934 року була створена Чечено-Інгуська автономна область, що 5 грудня 1936 року стала Чечено-Інгуською АРСР (ЧІАРСР).

Докладніше: Депортація чеченців та інгушів

У лютому 1944 року після депортації чеченців та інгушів автономія була розформована, при цьому Інгушетія ввійшла до Північно-Осетинської АРСР, як Назранський район. 9 січня 1957 року з поверненням депортованих жителів Чечено-Інгуська АРСР була відновлена (при цьому Пригородний район, що до того часу вже заселили осетини, був включений до складу Північної Осетії).

15 травня 1991 року ЧІАРСР перейменована на Чечено-Інгуську Республіку.

Інгушетія поміж іншими проголошеними на початку 1990-х роках республіками

1 жовтня 1991 року рішенням Верховної ради РРФСР Чечено-Інгуська Республіка була розділена на Чеченську та Інгуську Республіки.

До складу республіки ввійшли три адміністративних райони колишньої Чечено-Інгушетії: Сунженський, Малгобецький і Назранський. Столицею обрано колишній районний центр Назрань. З 2002 року столиця Республіки — місто Магас.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 465,0 тис. осіб (2005). Густота населення — 141,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 42,6 % (2005).

Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Інгуші 361,1 (77,3 %)
Чеченці 95,3 (20,4 %)
Росіяни 5,6 (1,2 %)
показано народи з чисельністю понад 1000 осіб

Населені пункти

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч (2003)
Назрань 93,3 (2010) Яндаре 10,6
Сунжа 65,1 Долаково 9,1
Малгобек 44,0 (2007) Верхні Ачалуки 8,5
Карабулак 34,6 (2007) Інарки 7,2
Екажево 23,2 Алі-Юрт 6,9
Троїцька 21,5 Вознесенська 6,3
Нестеровська 17,4 Пседах 6,3
Кантишево 15,7 Галашки 6,3
Сурхахі 14,7 Середні Ачалукі 5,1
Сагопші 10,7

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Межі

[ред. | ред. код]

Межує з Північною Осетією, Чеченською республікою і Грузією.

Інгушетія не межує з Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.

Між Північною Осетією й Інгушетією існує територіальна суперечка — Інгушетія претендує на частину Пригородного району на схід від Владикавказа.

По території Інгушетія — найменший регіон Росії (не враховуючи міст федерального підпорядкування Москви і Санкт-Петербурга).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2024
  2. ↑ Свобода, Радіо (23 лютого 2024). У річницю депортації інгушів Рада підтримала постанову на підтримку незалежності Інгушетії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ingushetia
 Північна Осетія
 Північна Осетія  Чечня
Грузія Грузія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інгушетія&oldid=46334982