Інгуші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інгуші
Галгай, Вайнахи
Вершники дикої інгуської дивізії на відпочинку 1916.jpg
Вершники дикої інгуської дивізії на відпочинку, бл. 1916 р.
Кількість понад 430 тис. чол.
Ареал Росія Росія: 413 016 чол.
Інгушетія, Чечня, Північна Осетія
Казахстан Казахстан: 16,9 тис. чол.
Близькі народи чеченці
Мова інгуська мова
Релігія мусульмани-суніти

Інгуші́ (інгуш. Галгай, також самоназва — вайнах, спільно з чеченцями) — вайнахський народ на Північному Кавказі.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Інгуші проживають в автономних республіках Інгушетія, Чечня та Північна Осетія, також у багатьох містах Російської Федерації, доволі значна діаспора інгушів у Казахстані, також інгуські общини є в ін. країнах кол. СРСР, в т.ч. і в Україні, в Туреччині тощо.

Чисельність інгушів у Росії — 413 016 чол. (згідно з даними перепису населення у 2002 році)[1].

У Казахстані за даними Державного комітету статистики на 1999 рік проживало 16,9 тис. інгушів[2]

В Україні, згідно з даними перепису населення 2001 року проживало 455  осіб інгушського народу, з яких як рідну інгушську вказали 164 особи (36 %), тоді як українську — 33 особи (понад 7 %), решта — інші мови [3].

Т.ч. загальна чисельність інгушів у світі — понад 430 тис. чол..

Мова і релігія[ред.ред. код]

Розмовляють інгуською мовою, що разом з чеченською творить вайнахську підгрупу нахсько-дагестанської групи мов північно-кавказької мовної родини. Писемність — на основі кирилиці.

За віросповіданням інгуші переважно мусульманисуніти.

Господарство і культура[ред.ред. код]

У традиційному господарстві населення гірської Інгушетії провідну роль займало альпійське скотарство (вівці, корови, коні, воли), поєднане із землеробством (ячмінь, овес, пшениця); у рівнинній Інгушетії популярність здобула кукурудза.

У інгушів є національна інтелігенція, національне мистецтво, професійний театр, художня література.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Перепис населення в Росії 2002 року (рос.)
  2. Дані Державного комітету статистики Казхстану (рос.)
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою (укр.)

Джерела[ред.ред. код]