Інгуші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інгуші
Галгай, Вайнахи
Ingush (Ghalghai).jpg
Кількість понад 430 тис. осіб.
Ареал Росія Росія: 413 016 осіб
Інгушетія, Чечня, Північна Осетія
Казахстан Казахстан: 16,9 тис. осіб.
Близькі до: чеченці
Мова інгуська мова
Релігія мусульмани-суніти

Інгуші́ (інгуш. Галгай, також самоназва — вайнах, спільно з чеченцями) — вайнахський народ на Північному Кавказі.

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Інгуші проживають в автономних республіках Інгушетія, Чечня та Північна Осетія, також у багатьох містах Російської Федерації, доволі значна діаспора інгушів є в Казахстані, також інгуські громади є в інших країнах, зокрема в Україні, Туреччині тощо.

Чисельність інгушів у Росії — 413 016 осіб (за даними перепису населення 2002 року)[1].

У Казахстані за даними Державного комітету статистики на 1999 рік проживало 16,9 тис. інгушів[2]

В Україні, згідно з даними перепису населення 2001 року, проживало 455 осіб інгушів, з яких як рідну інгуську вказали 164 особи (36 %), тоді як українську — 33 особи (понад 7 %), решта — інші мови [3].

Отже, загальна чисельність інгушів у світі становить понад 430 тис. осіб.

Мова й релігія[ред. | ред. код]

Розмовляють інгуською мовою, що разом з чеченською утворює вайнахську підгрупу нахсько-дагестанської групи мов північно-кавказької мовної родини. Писемність — на основі кирилиці.

За віросповіданням інгуші переважно мусульманисуніти.

Господарство й культура[ред. | ред. код]

У традиційному господарстві населення гірської Інгушетії провідну роль посідало альпійське скотарство (вівці, корови, коні, воли), поєднане із землеробством (ячмінь, овес, пшениця); у рівнинній Інгушетії популярність здобула кукурудза.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Перепис населення в Росії 2002 року (рос.)
  2. Дані Державного комітету статистики Казахстану (рос.)
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою (укр.)[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]