Індепендент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Independent
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Тип Інтернет-ЗМІ
Мова англійська
Політична належність лібералізм і економічний лібералізм
Місце публікації Велика Британія[1]
Видавець Independent Print Limited
Формат таблоїд
Періодичність 1 доба

Засновано 1986
Власник Олександр Лебедєв
Євген Лебедєв
Султан Абулядейл
Редактор Крістіан Броутон
Головний офіс Лондон, Велика Британія
ISSN 0951-9467

independent.co.uk

«Індепе́ндент» (англ. The Independent, буквально — «Незалежна») — британський вебсайт новин, раніше — щоденна газета. Останній друкований екземпляр вийшов 21 березня 2016 року.

Газета контролювалася ірландськими незалежними новинами та медіа Тоні О'Рейлі з 1997 року, поки вона не була продана російському олігарху та колишньому офіцеру КДБ Олександру Лебедєву в 2010 році[2]. У 2017 році 30% акцій купив Султан Мухаммад Абульджадайел.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Заснована у 1986 році трьома колишніми журналістами «The Daily Telegraph» — Андреасом Віттамом Смітом, Стівеном Гловером і Метью Сімондсом. Редактор буденного випуску — С. Келнер, недільного («The Independent on Sunday») — Т. Девіс. Ідеологічно близька до ліберально-демократичної партії, особливу увагу звертає на проблематику прав людини. Наклад газети в 2009 році становив 183 547 примірника (найменший наклад серед загальнобританських щоденних газет), наклад недільного випуску — 155 661 примірників. У листопаді 2013 року наклад газети, за даними дослідницької компанії ABC, налічував 67,7 тис. примірників; у квітні 2014 — 63360 тис.

У березні 2010 року було оголошено про придбання газети російським підприємцем Олександром Лебедєвим (якому належить і британська газета «Evening Standard», а також, спільно з Михайлом Горбачовим — великий пакет в російській «Новой газете»). Ціна угоди склала символічний 1 фунт. Одночасно з продажем газети оголошено про вихід у відставку Айвена Фаллона, який безпосередньо керував «The Independent» та «Independent on Sunday».

26 жовтня 2010 почав виходити новий компактний щоденний додаток «i», орієнтований на молодого читача.

У січні 2014 року газета «The Guardian» повідомила, що Олександр Лебедєв виставив на продаж «The Independent», «The Independent on Sunday» і додаток «i». Причина продажу — збитки видання. У 2012 році, відповідно до звітності «The Independent», її чистий збиток склав 14 млн фунтів (у 2011 році — 18 млн фунтів). 

За повідомленням Російської служби Бі-бі-сі від 3 січня 2012 року, власником газети є син Олександра Лебедєва, Євген Лебедєв.

Серед національних щоденних газет у Великій Британії є однією з наймолодших. Щоденне видання отримало титул Національної газети року (англ. National Newspaper of the Year) на церемонії нагородження British Press Awards у 2004 році.

Дизайн та форма[ред. | ред. код]

Cпочатку «Індепендент» була великоформатною газетою. З 2003 року почала видаватися у компактнішому таблоїдному форматі[4]. Точка зору газети в політичних питаннях, як вважають аналітики, тяжіє до лівої[5], але при цьому The Independent підтримує ринкову економіку[6]. Газета не ототожнює себе з жодними політичними партіями та подає широке коло думок і на редакторських, і на авторських сторінках. Банер, що раніше з'являвся на першій сторінці щоденного видання, описував газету як «вільну від усіх політичних упереджень, вільну від власницького впливу». У вересні 2011 року цей банер було прибрано[7].

12 квітня 2005 «The Independent» модернізував свою розкладку в Барселоні. Другий розділ, «Extra», був введений 25 квітня 2006. Це було схоже на «G2», «The Guardian», «The Times» і «Тimes2»: репортажі та ігри, в тому числі судоку. В червні 2007 року недільний випуск «The Independent» консолідував вміст у прес-секцію, яка включала спорт і бізнес, життя і культуру. Станом на 23 вересня 2008 головна газета стала повнобарвною і «Extra» був замінений на «Independent Life Supplement», присвячений різним темам щодня.

У жовтні 2010 року було засновано сестринську газету The i, що використовує деякі матеріали The Independent.

У липні 2012 року середній наклад становив 83 619, середній наклад недільного випуску — 118 759[8][9].

Розділи[ред. | ред. код]

Щоденний, суботній і недільний випуски «The Independent» включають додатки та підрозділи:

  • Щоденний / буденний «The Independent» (містить огляди спортивних заходів минулих вихідних).
  • Суботній «The Independent» (Спорт: містить звіти та анонси майбутніх або минулих спортивних подій; Радар: містить телевізійні графіки, кіноогляд і списки подій на наступний тиждень. Також включає в себе рубрику «50 найкращих» елементів у конкретної категорії. Наприклад, в період Різдва є щотижневі додатки «Подарунки для нього» і «Подарунки для неї»; Мандрівник: містить статті та оголошення про подорожі; Журнал «The Independent»: розділи про продукти харчування, інтер'єр, моду тощо).
  • Недільний «The Independent» (Спорт: містить огляди спортивних заходів, що відбулися в суботу; Новий Огляд; Райдужний / рожевий список: щорічно оновлюваний список, вперше опублікований в 2000 році, з найбільш відомих і впливових людей, які заявили про себе як лесбійки, геї, бісексуали і транссексуали).

Інтернет[ред. | ред. код]

23 січня 2008 року, «The Independent» відновив інтернет-видання www.independent.co.uk і представив більш зручний доступ до служби в блозі, визначив пріоритет на зображення і відео-контенти, додав інформацію про мистецтво, архітектуру, моду, гаджети і здоров'я. З 2009 року вебсайт здійснює короткі відео-випуски новин, надані прес-каналом «Аль-Джазіра» англійською мовою.

Персоналії[ред. | ред. код]

Редактори «The Independent»:

  • 1986: Андреас Витам Сміт
  • 1994: Ян Харгрівз
  • 1995: Чарльз Вілсон
  • 1996: Ендрю Марр
  • 1998: Розі Бойкот
  • 1998: Ендрю Марр і Розі Бойкот
  • 1998: Саймон Кельнер
  • 2008: Роджер Елтон
  • 2010: Саймон Кельнер
  • 2011: Кріс Блекхарст
  • 2013: Амол Раджан

Редактори недільного «The Independent»:

  • 1990: Стівен Гловер
  • 1991: Ян Джек
  • 1995: Пітер Вілбай
  • 1996: Розі Бойкот
  • 1998: Кім Флетчер
  • 1999: Джанет Стріт-Портер
  • 2002: Трістан Девіс
  • 2008: Джон Маллін
  • 2013: Ліза Марквелл

У редакторстві брали участь різні гості протягом багатьох років, такі як Елтон Джон (1 грудня 2010 року), The Body Shop Аніта Роддік (19 червня 2003) і Боно з U2 (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0951-9467
  2. Independent titles sold to Lebedev family company. London: The Independent. 25 березня 2010. 
  3. Sale of stake in Independent to Saudi investor has ‘no influence’ on editorial coverage, watchdog rules. The Independent (англ.). 16 вересня 2019. Процитовано 13 червня 2022. 
  4. 'The Independent' launches tabloid version to give readers a choice. The Independent (London). 27 вересня 2003. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 29 березня 2013. 
  5. U.K. paper follows rivals into tabloid format: At The Times, size matters, International Herald Tribune, 8 грудня 2003.
  6. Wilby, Peter (14 квітня 2008). It is. Is he?. The Guardian (London). Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 29 березня 2013. 
  7. Indy’s Independence Whacked - Guy Fawkes' blog. Order-order.com. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 29 березня 2013. 
  8. Sweney, Mark (17 серпня 2012). Sunday red-top and mid-market papers lose post-News of the World gains. Процитовано 29 березня 2013.. 
  9. ABCs: National daily newspaper circulation July 2012 | Media | guardian.co.uk. Guardian. 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 29 березня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]