Індигірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індигірка
якут. Индигир өрүс
Усть-Нера. Вид с горы..jpg
Індигірка біля селища Усть-Нера
Indigirka.png
Басейн річки Індигірка
70°49′ пн. ш. 148°54′ сх. д. / 70.817° пн. ш. 148.900° сх. д. / 70.817; 148.900
Витік злиття річок Хастах та Тарин-Юрях (Халканський хребет)
• координати 63°06′41″ пн. ш. 144°11′07″ сх. д. / 63.11139° пн. ш. 144.18528° сх. д. / 63.11139; 144.18528
висота, м ~792 м
Гирло Східно-Сибірське море
• координати 71°26′44″ пн. ш. 150°51′39″ сх. д. / 71.44556° пн. ш. 150.86083° сх. д. / 71.44556; 150.86083
висота, м 0 м
Похил, м/км 0,46 м/км
Басейн Східно-Сибірське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія Росія
Площа: 360 тисяч км² км²
Прирічкові країни: Росія Росія
Регіон Республіка Саха (Якутія)
Район Оймяконський, Момський, Абийський та Аллаїховський улуси
Довжина 1 726 км
Середньорічний стік 1 850 м³/с (у гирлі)
Притоки: Селеннях, Уяндіна, Аллаїха, Берелех (ліві)
Мома, Бадяріха (праві)
код ДВР Росії 18050000112117700035295
GeoNames 2125263
CMNS: Індигірка на Вікісховищі

Індигі́рка — (якут. Индигир өрүс) — річка на Далекому Сході Росії, протікає по території Оймяконського, Момського, Абийського та Аллаїховського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Впадає в Східно-Сибірське море Північного Льодовитого океану.

Географія[ред. | ред. код]

Довжина річки 1 726 км, площа басейну 360 000 км². Утворюється злиттям річок Хастах і Тарин-Юрях. В верхів'ях протікає по Оймяконському нагір'ю, далі в вузькій ущелині прорізає хребет Черського, утворюючи пороги, нижня течія на Яно-Індигірській низовині; впадає в Східно-Сибірське море (дельта площею 5,5 тисяч км²). На Індигірці розташовані населені пункти: Оймякон, Усть-Нера, Хонуу, Біла Гора, Чокурдах.

Судноплавна від впадіння Моми (1 154 км) з червня по вересень. Головні пристані: Хонуу, Дружина, Чокурдах, Табор. У верхній частині долини Індигірки існує золотоносна ділянка. В гирлі — промисел риби (ряпушка, чир та інша). Населення долини Индигирки незначне, місцеві жителі займаються в основному заготівлею лісоматеріалів, ловом риби і полюванням на хутрового звіра.

Основні притоки[ред. | ред. код]

Гідрологія[ред. | ред. код]

Середньорічна витрата води у верхній течії (селище Усть-Нера) — 421 м³/с (найбільша 3 100 м³/с, найменша 0,2 м³/с),[1] в нижній течії 1 850 м³/с (найбільша 11 700 м³/с, найменша 3,2 м³/с). Твердий стік у гирлі — 13,7 мільйонів тонн за рік. Льодостав з жовтня до кінця травня, початку червня. Місцями перемерзає (пристань Чокурдах та інші), типові гігантські наледеніння.

В басейні Індигірки понад 80 тисяч озер загальною площею 11 800 км².

Спостереження за водним режимом річки Індигірки проводилось протягом 63 років (19361998) на станції в поселені Воронцове, розташованого за 350 км від гирла, впадіння її у Східно-Сибірське море.[2] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 1 590 м³/с для водного басейну 305 000 км², що становить близько 85% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 9,1 м³/с (у квітні), що становить всього 0,16% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — 5707,7 м³/с і вказує на надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 3,28 м³/с (у квітні 1962 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 10 600 м³/с (у червні 1967 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Індигірки
за 63 роки спостереження 1936-1998 на станції: Воронцове (69°34′55″ пн. ш. 147°34′15″ сх. д. / 69.58194° пн. ш. 147.57083° сх. д. / 69.58194; 147.57083), м³/с:
Джерело: Басейн Індигірки — Станція: Воронцове (за 350 км від гирла) (англ.)

Дельта[ред. | ред. код]

Індигірка утворює велику дельту площею 5500 км², що складається з декількох рукавів і островів. Приблизно у 130 км від гирла (70°48′45″ пн. ш. 148°54′58″ сх. д. / 70.8126000° пн. ш. 148.9162000° сх. д. / 70.8126000; 148.9162000) Індигірка розділяється на два рукави — Руське Устьє та Середній рукав, трохи північніше (70°55′44″ пн. ш. 149°37′00″ сх. д. / 70.92889° пн. ш. 149.61667° сх. д. / 70.92889; 149.61667) від Середнього рукава відділяється ще один рукав — Колимський). Найбільшим є Середній рукав (Середня протока), Руське Устьє — західний рукав Індигірки, Колимський рукав — східний. Від моря гирло Індигірки відокремлено мілководним баром.

Рукавами Індигірки сформовані кілька плоских островів. Основні острова (зі сходу на захід):

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]