Індикатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Індикатор (англ. indicator, нім. Indikator m, Anzeigegerät n, Sichtgerät n, Tracer m, Anzeiger m) —

1) Пристрій або речовина, які за наявності певної властивості об'єкта або явища створюють сигнал інформації про це.

2) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію зміни якогось параметра контрольованого процесу або стану об'єкта у формі, зручній для візуального сприйняття (наприклад, індикатор годинникового типу).

3) Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію. В гірництві застосовують ряд І., наприклад, індикатор рН води (концентрації водневих йонів в шахтній та ін. воді), індикатор окису вуглецю, індикатор метану, індикатор глибини шахтної підйомної установки, індикатор метиленовий-голубий, індикатор ваги, індикатор блукаючих струмів та ін.

Дотичні поняття[ред.ред. код]

ІНДИКАТОРНИЙ, (англ. indicator, нім. Indikator-) — пов'язаний з індикацією; Наприклад:

індикаторна діаграма — графічне зображення залежності тиску пари (газу) в циліндрі поршневої машини від зайнятого нею об'єму або від положення поршня;

індикаторна потужність — потужність, що її розвивають гази в циліндрах двигуна;

індикаторна доза — доза радіоактивної речовини, введеної в об’єкт (наприклад, в організм для дослідження фізіологічних процесів, у вугілля для його дослідження тощо) методом мічених атомів, або індикаторним методом.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]