Індукційний каротаж
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Каротаж індукці́йний (рос. индукционный карот(т)аж; англ. inductive electro-magnetic logging; нім. Induktionslog n, Induktionsmessung f) — геофізичний метод дослідження у свердловинах, оснований на вимірюванні магнітного поля вихрових струмів, індукованих у гірських породах. Метод використовується для вивчення питомого електричного опору гірських порід, виявлення у розрізі нафтоносних пластів, дослідження тонкошаруватих розрізів. Превага індукційного каротажу порівняно з іншими видами електричного каротажу в тому, що живильні і приймальні пристрої не вимагають безпосереднього контакту із буровим розчином і стінкою свердловини. Це дозволяє застосовувати його у сухих або у свердловинах з непровідним буровим розчином.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
|
Це незавершена стаття з геофізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||