Індіра Чакраварті
| Індіра Чакраварті | |
|---|---|
| Народилася |
Індія |
| Діяльність | активістка |
| Alma mater | Калькуттський університет |
| Нагороди |
 |
Індіра Чакраварті — індійська науковиця, фахівець із охорони здоров’я, еколог[1] і лауреатка 2014 року Падма Шрі, четвертої найвищої цивільної нагороди уряду Індії, за її внесок у галузі охорони здоров’я та навколишнього середовища.[2]
Біографія[ред. | ред. код]
Чакраварті родом із Західної Бенгалії і отримала ступінь доктора філософії (PhD) з біохімії в Калькуттському університеті[3], а потім другий ступінь доктора (DSc).[1][4] Вона активно працює в галузі безпеки харчових продуктів та гігієни в Індії та в усьому світі, а також брала участь у 30 дослідницьких проєктах.[5] Індіра також брала участь у двох проектах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Всесвітньому саміті для дітей та Проекті Голод.[1]
Деякі дослідження, проведені Чакраварті, наприклад дослідження вуличних торговців Калькутти, привели до змін політики та нових ініціатив індійського уряду.[6] Як член Глобальної ради Міжнародного музею жінок (IMOW),[1] Чакраварті обіймала багато важливих посад, таких як:
- Головна радниця - Інженерний департамент охорони здоров'я, уряд Західної Бенгалії[4][7][8]
- Член - Національна рада з питної води та санітарії, уряд Індії[4]
- Член правління - Міжнародний інститут глобального здоров'я, Університет Організації Об'єднаних Націй[1][4][5]
- Колишній член - Управління з безпеки харчових продуктів і стандартів Індії, уряд Індії[1][4]
- Колишній регіональний директор, Південна Азія - Ініціатива мікроелементів - Міжнародний дослідницький центр розвитку (IDRC)[1][4]
- Колишній директор і деканесса Всеіндійського інституту гігієни та громадського здоров'я, уряд Індії[1][4]
- Колишня директор Національного інституту раку Читтараджан, уряд Індії[1][4]
- Колишній регіональна радниця з питань харчування (Закон) - Регіональне бюро для Південно-Східної Азії, Всесвітня організація охорони здоров'я[1][4]
- Регіональна координаторка – Азійський регіональний центр вуличної їжі – Продовольча та сільськогосподарська організація[1]
- Почесна наукова радниця - Фонд підтримки та розвитку громад (FCSD)[1][3]
- Консультант - Всесвітній саміт для дітей - Всесвітня організація охорони здоров'я[1]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Чакраварті є авторкою однієї книги[9] та понад 250 статей, опублікований на національних форумах та міжнародних журналах.[1][6][7][8][10]
- Indira Chakravarty (1972). Saga of Indian Food A Historical and Cultural Survey. Sterling Publishers. с. 183. ASIN B0000CQ98Q.
- Indira Chakravarty, R K Sinha (2002). Prevalence of micronutrient deficiency based on results obtained from the national pilot program on control of micronutrient malnutrition. Nutr. Rev. 6 (5): 553—558. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 27 квітня 2022.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Чакраварті була нагороджена Урядом Індії нагородою Падма Шрі за її внесок у галузі охорони здоров'я та навколишнього середовища.[2]
Продовольча та сільськогосподарська організація присудила Чакраварті першу премію Едурдо Суми.[5] Вона також є лауреаткою Національної премії Індіри Ганді Пріядаршіні Всеіндійської національної ради єдності (AINUC)[5] та нагороди за глобальне лідерство Університету Південної Флориди, найвищої міжнародної нагороди університету.[6] Вона також була представлена в «Мультимедійній енциклопедії жінок у сучасному світі».[3] Уряд Індії відзначив її заслуги, включивши її до Дня Республіки 2014 року.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р International Museum of Women. International Museum of Women. 2014. Архів оригіналу за 2 November 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ а б в Padma 2014. Press Information Bureau, Government of India. 25 січня 2014. Архів оригіналу за 8 February 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
- ↑ а б в Mary Zeiss Stange & Carol K. Oyster & Jane E. Sloan (2013). The Multimedia Encyclopedia of Women in Today's World, Second Edition. Sage Publications. ISBN 9781452270388. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к BIS (PDF). BIS. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 2 November 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ а б в г United Nations University. United Nations University. 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ а б в University of South Florida. University of South Florida. 8 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ а б Britannia (PDF). Britannia. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ а б Food and Agriculture Organization (UN) (PDF). Food and Agriculture Organization (UN). 2014. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ Indira Chakravarty (1972). Saga of Indian Food A Historical and Cultural Survey. Sterling Publishers. с. 183. ASIN B0000CQ98Q.
- ↑ Indira Chakravarty, R K Sinha (2002). Prevalence of micronutrient deficiency based on results obtained from the national pilot program on control of micronutrient malnutrition. Nutr. Rev. 6 (5): 553—558. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 27 квітня 2022.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Indira Chakravarty (1972). Saga of Indian Food A Historical and Cultural Survey. Sterling Publishers. с. 183. ASIN B0000CQ98Q.
- Indira Chakravarty, R K Sinha (2002). Prevalence of micronutrient deficiency based on results obtained from the national pilot program on control of micronutrient malnutrition. Nutr. Rev. 6 (5): 553—558. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 27 квітня 2022.