Інесе Ґаланте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інесе Ґаланте
латис. Inese Galante
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 12 березня 1954(1954-03-12) (70 років)
Місце народження Рига
Громадянство Латвія
Професія оперна співачка
Освіта Латвійська академія музики
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Нагороди
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
inesegalante.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Інесе Ґаланте (латис. Inese Galante; *12 березня 1954, Рига) — латвійська оперна співачка (сопрано); удостоєна латвійської державної нагороди — Ордена Трьох зірок. Проживає у Німеччині.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 12 березня 1954 в Ризі в музичній сім'ї.

Після закінчення школи вступила до медичного училища на фармацевтичне відділення, де почала співати. 1977 Інесе вступила до Латвійської академії музики в Ризі. Її першим викладачем була Рашель Шулова. Ще під час навчання в академії стала солісткою Латвійської національної опери. 1982 закінчила Академію по класу вокалу у професора Людмили Браунс.

1991 співачка переїхала до Німеччини, де живе до сих пір.

З 1991 по 1999 була солісткою Національного театру в Мангеймі (англ. National Theatre Mannheim) та Німецької опери на Рейні (англ. Deutsche Oper am Rhein) в Дюссельдорфі. Потім почала гастролювати по всьому світу. Працювала на сцені Театру Єлисейських Полів і брала участь у французькому фестивалі Festival de Radio France et Montpellier Languedoc-Roussillon в Монпельє (Франція); в США — на фестивалі Newport Music Festival і Gibson Hall; у Великій Британії — в Barbican Centre, Wigmore Hall, Кенсінгтонському палаці і Альберт-Холлі; в Шведській Королівській опері; в італійській Ла Скала. 2001 Ґаланте виступила в Роттердамі в спільному з Хосе Каррерасом концерті.

Паралельно з роботою за кордоном, співачка бере участь в оперних постановках в Латвії. Ґаланте співпрацювала з багатьма іншими диригентами, серед яких — Ієгуді Менухін, Зубін Мета, Карл Девіс, Антоніо Паппано, Нееме Ярві тощо.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Silvija Lice. «Inese Galante», Publishing House «Liktenstasti», Riga, 1999, ISBN 9984-611-29-9.