Інес Пеллегріні
| Інес Пеллегріні | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Ines Pellegrini | ||||
 | ||||
| Інес Пеллегріні, 1974 рік. | ||||
| Народилася |
7 листопада 1954 (69 років) Мілан,  Італія | |||
| Національність | еритрейка | |||
| Громадянство |
 Еритрея→ Італія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Роки діяльності | 1973–1985 | |||
| Провідні ролі |
Квітка тисячі й однієї ночі (1974) Поцілунок (1974) Сало, або 120 днів Содому (1975) | |||
| IMDb | ID 0670985 | |||
|
| ||||
 Інес Пеллегріні у Вікісховищі | ||||
Інес Пеллегріні (італ. Ines Pellegrini; нар. 7 листопада 1954, Мілан, Італія) ― італійська актриса еритрейського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Пеллегріні народилася в Мілані, провела дитинство в Еритреї, навчаючись в італійських школах. Повернулася до Італії на початку 1970-х років зі своїм прийомним батьком.[2]
Дебютувала у великому кіно в 1973 році, зігравши в кінокомедії режисера Маріо Дзаванцаті «Сержант Загарія любить свою маму і поліцію».
Завдяки екзотичної зовнішності вона стала популярною актрисою ролей другого плану в Італії 1970-х років.
У 1974 році зіграла роль Зімурруд у фільмі італійського режисера П'єра Паоло Пазоліні «Квітка тисячі й однієї ночі», в 1975 році знялася в «Сало, або 120 днів Содому». У тому ж році знімалася для обкладинки журналу Playboy, а в 1977 році для журналу Playman.[2]
Пізніше Пеллегріні стала другорядною зіркою в італійських фільмах, серед яких «Дивись в обидва» (1975), «Мадам» (1976), «Кінець невинності» (1976), «Красива чорна економка» (1978) та «Війна роботів» (1978).
Виконала ролі в 20-ти фільмах, переважно з еротичним підтекстом.
Останню роль в кіно зіграла в комедії Серджіо Корбуччі «Паранормальне явище» (1985 рік). В середині 1980-х разом з чоловіком переїхала в Лос-Анджелес (США), де відкрила антикварний магазин. Займається благодійністю.[2]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Назва | Рік |
|---|---|
| італ. Li chiamavano i tre moschettieri... invece erano quattro | 1973 |
| італ. Il brigadiere Pasquale Zagaria ama la mamma e la polizia | 1973 |
| італ. Provaci anche tu, Lionel | 1973 |
| італ. Noa Noa | 1974 |
| італ. Seduzione coniugale | 1974 |
| Квітка тисячі й однієї ночі (італ. Il Fiore Delle Mille E Una Notte) | 1974 |
| Поцілунок (італ. Il bacio) | 1974 |
| Дивись в обидва (італ. Gatti rossi in un labirinto di vetro) | 1975 |
| Сало, або 120 днів Содому (італ. Salò o le 120 giornate di Sodoma) | 1975 |
| італ. Una bella governante di colore | 1976 |
| італ. Scandalo in famiglia | 1976 |
| італ. Orazi e Curiazi 3 - 2 | 1977 |
| італ. Italia: ultimo atto? | 1977 |
| італ. La guerra dei robot | 1978 |
| італ. Comincerà tutto un mattino: io donna tu donna | 1978 |
| італ. Le evase - Storie di sesso e di violenze | 1978 |
| італ. L'ebreo fascista | 1980 |
| італ. Peccato originale | 1981 |
| італ. Sono un fenomeno paranormale | 1985 |
Посилання[ред. | ред. код]
- Інес Пеллегріні на сайті IMDb (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://port.hu/jump/person-26727
- ↑ а б в "Ero la musa di Pasolini ora servo Madre Teresa"- LASTAMPA.it. web.archive.org. 14 лютого 2012. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 28 серпня 2021.
|
