Інес Фунґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інес Фунґ
Народилася 11 квітня 1949(1949-04-11)[1] (75 років)
Британський Гонконг, Велика Британія[2]
Країна  Гонконг
 США
Діяльність кліматолог
Alma mater Массачусетський технологічний інститут (1977)[3][4]
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)[3]
Науковий керівник Джул Чарніd[4]
Аспіранти, докторанти Benjamin R Lintnerd[4]
Jung-Eun Leed[4]
Charles Kovend[4]
Alexander Stined[4]
Abigail L.S. Swannd[4]
Jesse A Dayd[4]
Членство Національна академія наук США[5]
Американське філософське товариство
Національна наукова рада (2018)[6]
Лондонське королівське товариство[7]
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
NASA Exceptional Scientific Achievement Medal

Fellow of the American Geophysical Uniond

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2019)

Медаль Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2004)

медаль Карла-Густава Россбіd (2019)


CMNS: Інес Фунґ у Вікісховищі

Інес Фунґ (Inez Y. Fung; нар. 11 квітня 1949, Гонконг) — американська кліматологиня гонконзького походження, спеціалізується на змінах клімату та глобальному вуглецевому циклі. Докторка (1977), професорка Каліфорнійського університету в Берклі, де викладає від 1998 року, член Національної АН США (2001) і Американського філософського товариства (2014)[8], а також тайванської Академії Сініка (2010), іноземна член Лондонського королівського товариства (2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

У Массачусетському технологічному інституті здобула ступінь бакалавра з прикладної математики зі спеціалізацією з гідродинаміки (1971) і доктора наук (Sc.D.) з метеорології (1977, науковий керівник Джул Чарні[en]). Була постдоком у Центрі космічних польотів Ґоддарда НАСА, потім співпрацювала в Інституті космічних досліджень НАСА імені Годдарда, Обсерваторії Землі Ламонт-Доерті[en] Колумбійського університету, Вікторіанському університеті в Канаді. Від 1998 року викладає в Каліфорнійському університеті в Берклі, вступила туди як директор-засновник Берклійського центру атмосферних наук, заслужена професорка, нині професорка науки про атмосферу; вона також є директоркою-засновником Берклійського інституту навколишнього середовища (Berkeley Institute of the Environment), його співдиректоркою. Від 2012 року входить до Національної наукової ради. Авторка звітів МГЕЗК.

Член Американської академії мистецтв і наук (2014). Фелло Американського метеорологічного товариства (1994) і Американського геофізичного союзу (1996).

Чоловік — Джим Бішоп (Jim Bishop), океанограф. В останні роки Інес Фунґ захоплюється грою на скрипці[9].

Відзначена медаллю НАСА за виняткові наукові досягнення[en] (1989), медаллю Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2004), дослідницькою медаллю Карла-Густафа Росбі[en] Американського метеорологічного товариства (2019) тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://fsemf8fall2011.umwblogs.org/page/4/
  2. http://www.uc.cuhk.edu.hk/uc_media/scholar_list/attachments/dvsbooklet_inez_fung.pdf
  3. а б http://www.atmos.berkeley.edu/~inez/
  4. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. http://www.nasonline.org/member-directory/members/40023.html
  6. https://www.nsf.gov/nsb/members/former.jsp
  7. https://royalsociety.org/news/2019/04/royal-society-announces-2019-fellows/
  8. APS Member History. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 31 березня 2021.
  9. Inez Fung ’71, ScD ’77 — MIT Technology Review. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 31 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]