Інес де ля Фрессанж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інес де ля Фрессанж
Inès de La Fressange
Ім'я при народженніІнес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж
фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange
Народження11 серпня 1957(1957-08-11)[1][2][…] (67 років)
Гассен[1]
Громадянство Франція
Професіямодель, журналістка, модельєрка
ОсвітаЛуврська школаd
Нагороди та премії
офіцер ордену «За заслуги»
Зріст180 см
Вага50 кг
Волоссякаштанове[d]
Очітемно-каріd
АгентствоVIVA Model Managementd
У шлюбі зDenis Olivennesd[4]
lalettredines.com

CMNS: Інес де ля Фрессанж у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Інес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж (фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange; нар. 11 серпня 1957 року, Гассен, Вар, Франція) — французька супермодель, модельєрка та журналістка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 11 серпня 1957 року в Гассені, на півдні Франції в аристократичній сім'ї. Батько — французький біржовий маклер, мати — модель. Її бабусею була мадам Симона Жакіно, спадкоємиця банку «Lazard».

Кар'єру моделі розпочала у 17 років, а у 18 вже з'явилася на обкладинці французького журналу Elle. У цьому ж році співпрацює з французьким кутюр'є Тьєррі Мюглер. Карл Лагерфельд, побачивши Інес, відзначив її схожість з Коко Шанель. У 1980 році Інес де ля Фрессанж першою з моделей уклала ексклюзивний контракт з будинком високої моди «Chanel». Протягом 6 років була обличчям модного дому. В 1989 року через конфлікт з Карлом Лагерфельдом контракт був розірваний у судовому порядку. За чутками, джерелом конфлікту стало небажання Лагерфельда працювати з образом Маріанни, символу Франції, для якого було обрано де ля Фрессанж. Лагерфельд заявляв, що «Маріанна це втілення всього нудного, буржуазного і провініального»[7].

У 1990 році Інес де ля Фрессанж одружилася з італійським арт-дилером Луїджі д'Урсо[8]. Народила двох дочок[9]. Чоловік помер 23 березня 2006-го від серцевого нападу.

У 1991 році де ля Фрессанж створила бренд «Inès de la Fressange SA» та відкрила магазин з продажу предметів розкоші, готового одягу та парфумерії в партнерстві з групою Louis Vuitton.

Наприкінці 1999 року її звільнили з власної компанії, оскільки вона не була головною акціонеркою марки. Де ля Фрессанж намагалася повернути права на використання свого імені й зображення через суд, але 5 років судових розглядів не увінчалися успіхом.

У 2002 році Інес де ля Фрессанж спільно з журналісткою Маріанною Мересс опублікувала свою автобіографію. Незабаром стала художньою керівницею і генеральною директором відомої марки взуття Roger Vivier Couture.

Зараз веде співпрацю з Асоціацією будинків Africa2 і є спонсоркою Асоціації кардіохірургії, яка дає хворим дітям із бідних країн змогу зробити операцію на серці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.vogue.fr/thevoguelist/ines-de-la-fressange/61
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Discogs — 2000.
  4. http://www.20minutes.fr/cinema/diaporama-1587-photo-670849-les-couples-qui-ont-enflamme-la-croisette
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  7. Colchester, Max (28 January 2009), Gaultier’s 51-Year-Old Runway Star: Inès de La Fressange, Wall Street Journal, архів оригіналу за 4 грудня 2019, процитовано 27 листопада 2011
  8. Tomasson, Robert (9 June 1990), Chronicle, New York Times
  9. WWD Staff (30 March 2006), Obituary: Luigi d'Urso Dies at 52, Women's Wear Daily, архів оригіналу за 24 березня 2016, процитовано 27 листопада 2011

Посилання

[ред. | ред. код]