Інкубаційний період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інкубаційний період — максимальний проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів інфекційного захворювання[1]. Інша назва — прихований період хвороби: людина вже заражена, але хвороба себе ще не проявила.

Є однією із 4 характерних ознак циклічності інфекційного процесу[2].

Зміни в організмі[ред. | ред. код]

Упродовж інкубаційного періоду ушкодження, які виникають у зараженому організмі, непомітні через наявність резервів макроорганізму, невелику кількість або недостатню активність інфекційних агентів. Зміни в організмі досягають певного рівня внаслідок:

Виникає готовність організму відповісти на подразнення (проникнення збудника в організм).[3] Відповідь організму виконує захисну роль і вмикає природні та специфічні механізми захисту[4].

Внутрішній та зовнішній інкубаційний період[ред. | ред. код]

Для трансмісивних захворювань в медичній літературі англомовних країн вживаються терміни — «внутрішній» та «зовнішній інкубаційний період».[2]

  • Внутрішній інкубаційний період — час між впровадженням збудника та появою симптомів захворювання у остаточного хазяїна.
  • Зовнішній інкубаційний період — тривалість часу, яка необхідна для повного розвитку збудника у проміжному хазяїні.

Наприклад, потрібно 28 днів, щоб стадія гаметоцитів малярійного плазмодія перейде у стадію спорозоїтів в тілі комара.

Тривалість[ред. | ред. код]

Тривалість інкубаційного періоду інфекційної хвороби потрібно знати для визначення терміну карантину, діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій тощо. Одним із перших питань, які розглядались на міжнародних конференціях (1852—1927) щодо запобігання поширення епідемій зі Сходу в межах Європи, було встановлення інкубаційного періоду. Це враховувалося при плануванні адміністративних заходів для попередження поширення захворювання.

Час інкубаційного періоду може варіювати від кількох годин (харчові отруєння, грип тощо) аж до десятків років (пріонові хвороби). Тривалість інкубаційного періоду також залежить від:

Інкубаційний період ГРВІ у дорослих визначається типом захворювання, так як дане поняття об'єднує групу патологій зі схожою симптоматикою. Як правило, під час інкубаційного періоду хвора людина не заразлива для тих, хто її оточує, але при деяких хворобах (вітряна віспа, гепатит А тощо) виділення збудників починається наприкінці інкубаційного періоду хвороби.

Зокрема тривалість інкубаційного періоду:[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Процитовано 11 травня 2023.
  2. а б в Incubation period. Biology Articles, Tutorials & Dictionary Online (амер.). 7 жовтня 2019. Процитовано 27 травня 2023.
  3. http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/1781/1/11Infek_khvoroby_stom.pdf
  4. https://microbiology.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2018/11/08_Вчення-про-інфекцію.pdf
  5. Про затвердження Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 лютого 2024.