Іноходцев Петро Борисович

Іноходцев Петро Борисович
Народився	21 листопада (2 грудня) 1742 Москва, Російська імперія
Помер	27 жовтня (8 листопада) 1806 (63 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	астроном
Alma mater	Академічний університет Петербурзької академії наук
Вчителі	Леонард Ейлер
Членство	Петербурзька академія наук

Петро Борисович Іноходцев (рос. Пётр Борисович Иноходцев; 2 грудня 1742 — 8 листопада 1806) — російський астроном, академік Петербурзької АН (1779).

Родився в Москві. Виняткові здібності відкрили йому, синові солдата, можливість одержання освіти в гімназії та університеті при Петербурзькій АН, а потім у Геттінгенському університеті. Разом з Георгом Ловіцем успішно провів у Гур'єві спостереження проходження Венери по диску Сонця 23 травня 1769; займався потім астрономічними спостереженнями в Царицині і Саратові (1770-1773) і ледь врятувався від Пугачова, який повісив його товариша Ловіца. У 1771-1774 очолював експедицію в південно-східний район європейської Росії для з'ясування можливості спорудження каналу між Волгою і Доном. У 1779 вже екстраординарний академік. Їздив в експедицію 1781-1785 на південь Росії для визначення географічного положення багатьох міст. Повернувшись в 1783 у Санкт-Петербург, визначено академіком і професором астрономії. Був певний час інспектором академічної гімназії і цензором в Ризі (з 1797), а з 1800 знову зайняв академічну кафедру.

Був видатним істориком астрономії. Автор робіт «Про давність, винахідників і перших началах астрономії» (1779) та «Про Александрійське училище і попередніх Іппарху астрономах» (1787, 1788). У цих роботах Іноходцев пов'язував виникнення і розвиток астрономії з практичними потребами людей, відзначав відсталість єгипетської астрономії і високо оцінював Аристарха як вченого, який ще у III ст. до н. е.. наблизився до правильного розуміння устрою Всесвіту та її масштабів. Судження Іноходцева з багатьох питань історії науки були прогресивними для його часу і вплинули на сучасників. Разом з іншими академіками Іноходцев брав участь у перекладі на російську мову «Природної історії» Ж.Бюффона і праць Л.Ейлера. Спостереження та статті Іноходцева надруковані у «Коментарях академії», в «Історичних Месяцесловах» і в «Нових щомісячних Творах» ( «Опис Каспійського моря», ч. 33).

Вів велику роботу з підготовки штурманів до астрономічних спостережень.

Посилання

• Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Иноходцев Пётр Борисович^{[недоступне посилання з червня 2019]}