Інсерція

Інсерція (рос. внедрение, англ. insertion) — хімічні перетворення, при якому двовалентний атом або група (–І–) вклинюється між двома ковалентно зв‘язаними атомами (X–Y) в субстраті з утворенням продукту, в якому ці два атоми стають сполученими з вклиненими атомом або групою.

Загальний опис

Звичайно поняття стосується перетворень, в яких компоненти Х і Y зв‘язані між собою ординарним зв‘язком, але в розширенні може включати й біінсерції[biinsertions], де кратні зв‘язки задіяні таким чином, що компоненти Х і Y залишаються не зв‘язаними безпосередньо між собою ковалентним зв‘язком, а лише через вклинювану ланку –І–.

Моноінсерції

X–Y →X–I–Y

Назву моноінсерції складають: а) символи курсивом двох роз‘єднуваних атомів субстрату в порядку пониження атомної маси(якщо це обидва вуглеці, то пропускаються), б) назва вклинюваної дивалентної групи; в) суфікс"-інсерція". Приклади:

• а) карбоніл-інсерція або інсерція карбонілу або карбонільна інсерція

Ме₃СС₆Н₄–СМе₃ → Ме₃СС₆Н₄–СО–СМе₃;

• б) CH-[Етоксикарбоніліміно]-інсерція

(СH₃)₃C–H →(СH₃)₃C–N(CO₂Et)–H

Біінсерції

Біінсерції називаються аналогічно з такими відмінами: а) сим-воли курсивом беруться в круглі дужки з індексом"2"; б) якщо обидві вклинювані частинки однакові— їх назва супро-водиться префіксом"біс", якщо різні — hозділяються комою, а якщо вони складні — беруться в квадратні дужки і розташовуються за зростанням довжини ланцюга між місцями прилучення або зменшенням атомних номерів елементів на них, в) суфікс"-біінсерція".

Реакція, зворотна до вклинення, називається екструзією.

Інші значення

Загальний термін для процесів, що включають перенос гостя (атома, йона чи молекули) в кристалічну ґратку господаря. Синонім — вклинення.

Див. також

• Міграційна інсерція

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0