Інстинкт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інстинкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — сукупність уроджених рефлексів. Подібні акти поведінки проявляються у вигляді фіксованої форми дії, що отримується організмом спадково. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.

Історія розвитку концепції[ред.ред. код]

Доеволюціонний період[ред.ред. код]

Зачатки уявлень про інстинкт можна угледіти в навчанні Аристотеля про душу, що припускав існування якоїсь «тваринної душі», що забезпечувала психічні функції тварин. Термін інстинкт (лат. Instinctus, грец. Ὁρμή) з'явився у філософів-стоїків. (Вперше його в сенсі прагнення чи спонукання вжив стоїк Хрисипп (3 ст. До н. е.) Для характеристики поведінки птахів і інших тварин.) Він розумівся ними як вроджене прагнення направляє тварину до сприятливим для нього факторів і відвертає від несприятливих. В цілому, анімістичні уявлення, які тривалий час панували в філософії і психології виявилися непродуктивними.

Еволюційний період[ред.ред. код]

XIX століття[ред.ред. код]

Значний прорив в розумінні суті інстинкту був пов'язаний з виникненням перших еволюційних навчань, одне з яких було розроблено Жаном Батистом Ламарком. Згідно з ученням Ламарка, еволюція відбувається під дією навколишнього середовища, опосередкованим поведінкою. Ламарк вважав психіку нерозривно пов'язаної з нервовою системою. Йому ж належить одне з перших визначень інстинкту.

« Інстинкт тварин - це схильність, що тягне, що викликається відчуттями на основі виникли в силу їх потреб і понуждающая до виконання дій без будь-якої участі думки, без будь-якої участі волі.  »

Подальший розвиток концепції інстинкту було пов'язано з початком систематичного наукового вивчення поведінки. Вже на початку XIX століття Фредерік Кюв'є встановив на прикладі будівництва хаток ізольованими від родичів бобрами, що інстинктивне поведінка є спадково детермінованим і стереотипним.

Основний внесок Чарльза Дарвіна полягає в тому, що він показав універсальність принципів еволюції органічного світу. Дарвін багато уваги приділяв вивченню поведінки. Результати його робіт викладені в монографії «Вираження емоцій у людини і тварин», «Походження видів» і ряді статей. Дарвін не дав строгого визначення інстинкту.

XX століття[ред.ред. код]

Російський учений В.А Вагнер на підставі експериментів встановив - в межах виду спадково закріплені не самі інстинкти, а межі мінливості інстинктивного поведінки.

Використання терміну «інстинкт» на практиці було незручним через неоднозначність терміна. Оскар Хейнрот, учитель Лоренца, ввів і використовував термін «видоспецифічі інстинктивні форми поведінки», Лоренц і Тінбергенууу

використовували термін «фіксовані комплекси дій».

Сформована в тридцяті роки класична етологія зіграла важливу роль у розвитку поняття інстинкту. Лоренц дотримувався чіткого поділу поведінки на вроджені і набуті компоненти. Етології довгий час визначали інстинкт через заперечення, як непріобретённий компонент поведінки. Морфологічний підхід до поведінки, характерний для етології, проявляється у визначенні Лоренца.

У психології[ред.ред. код]

Концепція інстинкту стосовно людини отримала розвиток в рамках психоаналізу, одним з положень якого було визнання ролі біологічних передумов поведінки. Інстинкти в рамках психоаналізу розглядалися як спадкові тенденції, які відіграють роль мотиваційних сил складних людських моделей поведінки.

Класифікація інстинктів[ред.ред. код]

Властивості інстинктів:

  • спадковість і незалежність від навчання
  • однорідність
  • однаковість у всіх особин даного виду
  • пристосованість до умов існування на момент формування інстинкту
  • повторюваність

На властивість повторюваності звернув увагу Зиґмунд Фрейд, який писав:

«Слід думати, що ми натрапили тут на слід ще мало відомої або, принаймні, не сформульованої загальної властивості інстинктів, а може, навіть органічного життя в цілому. Інстинкт є лише вираженням тенденції, властивої будь-якому живому організмові, яка примушує його репродукувати, знову створювати попередній стан…; це вираження…інертності органічного життя».

Видатний англійський психолог, представник інстинктивізму в соціальній психології Вільям Мак-Дугалл виокремлював такі 12 основних інстинктів й відповідні їм емоції, які подані в дужках[1]:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.