Інститут гірничої справи імені Олександра Скочинського

ФГУП «Национальный научный центр горного производства - Институт горного дела им. А.А. Скочинского»
Основні дані
Засновано	1927
Приналежність	Міністерство промисловості і енергетики РФ Російська академія наук
Контакт
Ключові особи	В. о. ген. дир. Шумков Сергій Іванович
Країна	Росія
Штаб-квартира	Люберці
Адреса	140004, Московская обл., г. Люберцы, Октябрьский пр., 411, 411.
Тип	науково-дослідний інститут
Вебсторінка	http://igds.ru
Мапа
Інститут гірничої справи імені Олександра Скочинського у Вікісховищі

Інститу́т гірни́чої спра́ви і́мені О. О. Скочи́нського (рос. Институт горного дела им. А. А. Скочинского) — розташований у м. Люберці Московської області, Росія. Створений в 1927.

Станом на 2004 p., Інститут є Національним науковим центром (ННЦ) гірничого виробництва Росії. Організаційно-правова форма — федеральне державне унітарне підприємство. Відомча підпорядкованість — Міністерство промисловості і енергетики РФ, Російська академія наук. На 2004 р. в Інституті працює близько 1000 чол.

Напрямки діяльності

Основний науковий напрям — проблеми теоретичного переоснащення підземної і відкритої розробки вугільних та сланцевих родовищ, прогноз науково-технічного розвитку вугільної промисловості.

Напрями діяльності:

• нові технології підземної і відкритої розробки родовищ;
• властивості гірських порід, способи і засоби їх руйнування;
• гірничі машини і енергоустаткування;
• безпека гірничих робіт;
• збагачення і брикетування вугілля;
• сертифікація обладнання.

Серед найбільш значущих розробок останніх років — * нове екскаваційне обладнання — кранлайни, що поєднують в собі переваги драґлайнів і одноковшових екскаваторів,

• технологічні схеми і технічні засоби обробки пластових родовищ короткими лавами (комплекси КМКЛ),
• буровий комплекс К6 112 для буріння направлених дегазаційних свердловин,
• прохідницький комплекс для проведення підняттєвих виробок суцільним вибоєм,
• комп'ютерні комплекси автоматизованого сейсмічного прогнозу газодинамічних явищ,
• енергоустаткування підвищених експлуатаційних властивостей,
• автоматизовані комплекси для брикетування,
• термоаеродинамічні класифікатори і прилади контролю якості вугілля,
• ряд продуктів вуглепереробки (вуглелужні реагенти, ґранульований порошок).

ННЦ ГВ — ІГС ім. О. О. Скочинського розгортає співпрацю з науково-дослідними організаціями, промисловими компаніями і фірмами провідних гірничодобувних країн світу — Німеччини, США, Китаю, Великої Британії, Польщі, Ірану й інш.

Структура

У кінці XX ст. в складі інституту було: 11 наук. відділень і 8 відділів, що включають 125 лабораторій і секторів; є аспірантура.

Крім того, ряд лабораторій не входять до складу відділень, будучи самостійними. Його науковий потенціал визначають академік і член-кореспондент Російської академії наук, 27 докторів і 97 кандидатів технічних наук.

ННЦ ГВ — ІГС ім. О. О. Скочинського має ліцензії Держгіртехнагляду Росії, що надають Центру і його дочірнім підприємствам і філіалам такі права:

• проектування гірничих, нафтохімічних і інших вибухопожежонебезпечних і шкідливих виробництв;
• проведення експертиз з видачею висновків по безпеці продукції.

Центр має ліцензію Держкомекології Росії:

• на розробку нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (включаючи радіоактивні), розміщення відходів і допустимих рівнів впливу на природне середовище;
• обґрунтування лімітів природокористування.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.