Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
Основні дані
Засновано 1934
Приналежність НАН України
Країна Україна
Адреса Україна Україна
Вулиця Казимира Малевича, 11
м. Київ, 03150
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація
НАН України
Вебсторінка paton.org.ua
Мапа
Мапа

Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона — науково-дослідний інститут, заснований 1934 року в Києві.

Історія[ред. | ред. код]

1948 року в Інституті електрозварювання під керівництвом Г. В. Раєвського було розроблено технологію виробництва негабаритних зварних листових конструкцій, в результаті якої було створено новий метод спорудження резервуарів — метод рулонування.

Найбільший в Україні і світі науково-технічний центр в галузі зварювання та спецелектрометалургії. У його складі дослідницько-конструкторське бюро, три дослідних заводи і експериментальне виробництво. Основні напрямки наукової діяльності: комплексні дослідження природи зварювання і паяння металевих і неметалевих матеріалів, створення на їхній основі технологічних процесів, матеріалів та обладнання; дослідження міцності та несучих властивостей зварних конструкцій і технології їх механізованого виробництва; розробка спец.електрометалургійних засобів отримання високоякісних сталей і сплавів, литих виробів і тонких покриттів з особливими властивостями.

Інститут — головна організація науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» НАН України, до складу якого входять конструкторсько-технологічне бюро, інженерно-технічні центри з високих технологій, дослідне виробництво по зварюванню й обробці вибухом, а також потужна виробнича база у вигляді трьох дослідних заводів (зварювального обладнання, зварювальних матеріалів і нових технологій), які здатні обробляти, виробляти й поставляти дослідні зразки й партії спеціального обладнання, зварювальних і присаджувальних матеріалів, зварних конструкцій і виробів.

За роки діяльності Інститутом одержано понад 6500 авторських свідоцтв, 2600 патентів України, Росії і далекого зарубіжжя, а також реалізовано понад 150 ліцензій у США, Німеччині, Японії, Росії, Швеції, Франції, Китаю, Індії тощо. Понад 60 найвидатніших розробок нагороджені Ленінськими та Державними преміями СРСР та України.

Головний корпус інституту знаходиться по вул. Казимира Малевича, 11. На фасаді одного з корпусів інституту (вул. Антоновича, 69) встановлено меморіальну дошку Є. О. Патону.

Часописи[ред. | ред. код]

Результати досліджень вчених Інституту постійно публікуються в журналах «Автоматическая сварка», «Техническая диагностика и неразрушающий контроль», «Современная электрометаллургия». Крім того, Інститут видає журнал англійською мовою «The Paton Welding Journal», друкує монографії, довідники та іншу книжкову продукцію.

«Автоматическая сварка»[ред. | ред. код]

«Автоматическая сварка» — науково-технічний і виробничий журнал, в якому висвітлюються теоретичні питання електричного зварювання металів і сплавів найновішими методами, а також питання конструювання та експлуатації різних електрозварювальних апаратів. Видається Інститутом з 1948 року в місті Києві, шість разів на рік. Виходить українською та англійською мовами. ISSN 0005-111X.

Головний редактор: Ігор Кривцун, академік НАН України, його заступник — доктор технічних наук Володимир Ліподаєв.

Науковий потенціал[ред. | ред. код]

Директори[ред. | ред. код]

У 1934­–1953 рр. інститут очолював академік АН УРСР Євген Патон, з 1953 по 2020 роки очолював академік НАН України Борис Патон. З 2020 року директор інституту — академік НАН України Ігор Кривцун.

Науковці[ред. | ред. код]

У всіх організаціях, установах та підприємствах Науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» НАН України працює понад 2500 осіб. Науковий потенціал складають близько 440 наукових співробітників, серед яких 8 академіків, 4 членів-кореспондентів, 74 докторів наук та понад 200 кандидатів наук.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сторінки історії інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона: [збірник] / О. А. Мазур, Л. Б. Любовна, О. К. Маковецька, В. І. Снєжко; під ред. О. А. Мазура. — Київ; Харків: ІЕЗ: ФОП Лібуркіна Л. М., 2018. — 128 с. — ISBN 966-8177-87-3.