Інститут законодавства Верховної Ради України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інститут законодавства Верховної Ради України — базова установа науково-правового забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради України. Створений 7 жовтня 1994.

Призначення[ред.ред. код]

Основними завданнями Інституту є підготовка пропозицій щодо формування стратегії державної правової політики Верховної Ради України; розробка наукових концепцій розвитку національного законодавства; проведення порівняльних досліджень законодавства України й законодавств іноземних держав та проблеми приведення національного законодавства у відповідність з нормами міжнародного права. На Інститут також покладено завдання щодо підготовки проектів перспективних та поточних державних програм законопроектних робіт Верховної Ради України; організації моніторингу ефективності чинного законодавства України та прогнозування наслідків його застосування; підготовки проектів законів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави та їх наукове обґрунтування; проведення наукової експертизи проектів законодавчих актів України тощо.

Для виконання цих завдань фахівці Інституту здійснюють фундаментальні та прикладні дослідження розвитку законодавства України, аналізують ефективність механізму застосування чинного законодавства, розробляють пропозиції щодо усунення неузгодженостей і суперечностей між окремими актами законодавства та заповнення у ньому правових прогалин. Інститут також вносить пропозиції щодо законодавчого забезпечення виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань, у тому числі сприяє адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Важливе місце в роботі Інституту приділяється проблемам порівняльного правознавства, співпраці із зарубіжними науковими установами й організаціями, що сприяє збагаченню національних правових традицій та забезпечує можливість безпосередньої участі України у формуванні загальноєвропейського правового простору.

Відповідно співробітники Інституту вивчають досвід організації законотворчої та законодавчої діяльності зарубіжних країн та координують участь вітчизняних наукових організацій і центрів у дослідженнях з питань законотворчості, систематизації та кодифікації національного законодавства та ін.

Структура[ред.ред. код]

Директор інституту: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України

Копиленко Олександр Любимович https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%8B%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Відділи:

  1. комплексних проблем державотворення
  2. проблем розвитку національного законодавства
  3. теорії та практики законотворчої діяльності
  4. моніторингу ефективності законодавства
  5. європейського права та міжнародної інтеграції
  6. науково-організаційний.

Вчена Рада (з правом присвоювати вчене звання професора).

Докторантура.

Аспірантура.

Українська школа законотворчості.

Фахове видання «Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України».

Адреса: 04053, Київ, пров. Несторівський, 4 [1].

Директор інституту — Копиленко Олександр Любимович.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]