Інститут захисту рослин НААН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут захисту рослин НААН України
Основні дані
Засновано 1946
Країна  Україна
Тип науково-дослідний інститут

Інститут захисту рослин НААН України (Київ) — науково-дослідна установа Національної академії аграрних наук України, який раніше був відомий як "Інститут ентомології і фітопатології Академії наук УРСР" (з 1946 року).

Розташований в історичній місцевості Китаїв Голосіївського району міста Києва. Землі інституту межують з історичною місцевістю Корчувате.

Історична довідка[ред. | ред. код]

У 1942—1943 роках в Києві існував Інститут захисту рослин, створений на місці Інституту зоології АН УРСР, евакуйованого до Уфи . 1946 року на базі трьох лабораторій Інституту зоології створено «Інститут ентомології і фітопатології АН УРСР». В обох інституціях однією з ключових персон був відомий ентомолог Микола Теленга.

1956 року перейменовано на Український науково-дослідний Інститут захисту рослин.

Основні наукові розробки[ред. | ред. код]

  • системи моніторингу та прогнозу основних шкідників рослин;
  • система захисту сільськогосподарських культур від саранових;
  • інтегрована система захисту озимої і ярої пшениці та цукрових буряків;
  • технологія лабораторного розведення трихограми та інших ентомофагів шкідників;
  • технологія малотоннажного виробництва мікробних препаратів;
  • технологія захисту овочевих культур у відкритому й закритому ґрунті та плодового саду з переважним використанням біологічних засобів;
  • методики випробування та застосування пестицидів;
  • алгоритм систематичного аналізу поведінки сучасних пестицидів у рослинах, ґрунті і воді;
  • експрес-методи оцінки і добору форм рослин із груповою стійкістю до збудників хвороб;
  • модель створення стійких сортів картоплі до колорадського жука і фітофторозу та пшениці до основних шкідників і збудників хвороб.

Відділи та лабораторії[ред. | ред. код]

  • Лабораторія стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників
  • Сектор науково-інформаційного забезпечення
  • Лабораторія екологічної генетики рослин і біотехнології
  • Лабораторія нематології
  • Лабораторія захисту плодових культур від шкідників
  • Лабораторія технології застосування ентомофагів
  • Лабораторія мікробіологічного методу захисту рослин
  • Лабораторія аналітичної хімії пестицидів
  • Лабораторія токсикології пестицидів
  • Лабораторія імунітету сільськогосподарських рослин до збудників хвороб.
  • Лабораторія гербології
  • Лабораторія прогнозів
  • Лабораторія фітопатології
  • Лабораторія ентомології
  • Відділ наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій
  • Відділ карантину рослин
  • Відділ державних випробувань та технології застосування пестицидів

Вчена Рада[ред. | ред. код]

  • Голова Вченої ради — Борзих Олександр Іванович
  • Заступник голови Вченої ради — Пилипенко Лілія Аминівна
  • Заступник голови Вченої ради — Ретьман Сергій Васильович
  • Секретар Вченої ради — Гаврилюк Людмила Леонідівна

Керівництво[ред. | ред. код]

У 1946—1949 роках інститутом керував Поспєлов Володимир Петрович, 1950—1953 — Муравйов Володимир Павлович, у 1953-? — Васильєв Вадим Петрович.

Наразі директором Інституту  є Борзих Олександр Іванович — кандидат сільськогосподарських наук, почесний академік Національної академії аграрних наук України, перший віце-президент Аграрної Палати України

Джерела[ред. | ред. код]