Інститут космічних досліджень ім. Ґоддарда
| Інститут космічних досліджень ім. Ґоддарда | |
|---|---|
 | |
| Абревіатура | GISS(англ.)[1]  |
| На честь | Роберт Ґоддар |
| Тип | лабораторія |
| Засновник | Robert Jastrowd |
| Засновано | травень 1961 |
| Сфера | атмосфера планети і зміна клімату |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Штаб-квартира | Нью-Йорк |
| Розташування | Нью-Йорк |
| 40°48′20″ пн. ш. 73°57′55″ зх. д. / 40.805555555556° пн. ш. 73.965277777778° зх. д. | |
| Афіліація | Колумбійський університет |
| Материнська організація | Колумбійський університет і Центр космічних польотів імені Ґоддарда[1] |
| Вебсайт: giss.nasa.gov | |
 | |
 Інститут космічних досліджень ім. Ґоддарда у Вікісховищі | |
Інститут космічних досліджень ім. Ґоддарда (англ. Goddard Institute for Space Studies, GISS) — лабораторія у відділі наук про Землю Центру космічних польотів ім. Ґоддарда, підпорядкована НАСА та пов'язана з Інститутом Землі Колумбійського університету[en]. Інститут знаходиться в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Названий на честь Роберта Ґоддарда, американського інженера та фізика, творця першої ракети на рідкому паливі[2].
Семінари, які проходили в інституті у 1960-х — 1970-х роках зробили визначний внесок у розвиток астрофізики й геології: тут сформулювали ідею тектоніки плит, популяризували термін «чорна діра», ввели термін «квазар», висунули ідею космічного апарату COBE для вимірювання неоднорідності реліктового випромінювання. Інститут брав активну участь у багатьох космічних місіях НАСА. Інститут проводить важливі дослідження з кліматології Землі та з атмосфер інших планет.
GISS був заснований у травні 1961 року Робертом Джастроу[en] для проведення фундаментальних досліджень у галузі космічних наук на підтримку програм Центру космічних польотів ім. Ґоддарда[3][4][5]. Формально інститут був Нью-Йоркським офісом теоретичного відділу Центру космічних польотів ім. Ґоддарда, але був відомий як Інститут космічних досліджень Центру космічних польотів ім. Ґоддарда або в деяких публікаціях просто як Інститут космічних досліджень. Але ще до відкриття інститут у пресі називали Інститутом космічних досліджень ім. Ґоддарда[6]. У липні 1962 року його було виділено з теоретичного відділу. Спочатку його офіси були розташовані в Міжцерковному центрі[en], а в квітні 1966 року інститут переїхав до Армстронг-Холу Колумбійського університету (відремонтований житловий будинок, раніше відомий як апартаменти Остенде, а згодом Oxford Residence Hotel).
З 1981 по 2013 рік інститут очолював Джеймс Гансен. У червні 2014 року третім директором інституту призначили Гевіна Шмідта[en][7].
25 квітня 2025 року НАСА оголосило про скасування оренди Армстронг-Холу в рамках перегляду адміністрацією Трампа федеральних договорів оренди[8]. З 1 червня 2025 року персонал Інституту космічних досліджень ім. Ґоддарда працює дистанційно[9].
У 1960-х роках в інституті проходило багато наукових семінарів високого рівня, включно із «Симпозіумом з історії земної кори» в листопаді 1966 року, який сформулював ідею тектоніки плит[10].
На семінарі в Інституті космічних досліджень ім. Ґоддарда у 1967 році Джон Вілер популяризував термін «чорна діра» як скорочений термін для позначення повністю сколапсованої зорі, хоча вигаданий цей термін був раніше[11]. Вважають, що у 1964 році під час роботи в GISS Хонг-Ї Чіу[en] ввів термін «квазар»[12].
У вересні 1974 року на нараді в GISS під керівництвом Патріка Тадеуса[en] за участю його постдока Джона Мазера та інших науковців почалися дискусії щодо можливості створення супутника для вимірювання як спектру, так і просторової неоднорідності реліктового випромінювання. Це призвело до космічного апарату COBE та зрештою до здобуття Нобелівської премії Мазером[13].
Співробітники GISS брали участь у багатьох історичних місіях НАСА до тіл Сонячної системи: Марінер-5 до Венери, Піонер-10 і -11 до Юпітера та Сатурна, програмі Вояджер, Галілео до Юпітера, Кассіні-Гюйгенс до Сатурна.
Поляриметрія була спеціалізацією GISS з часів місій Піонер, Вояджер і Галілео, і також була адаптована для місій зі спостереження Землі. Науковці GISS займали керівні посади у невдалій місії Глорія[en][14] та в місії PACE[en][15][16].
Дослідження в GISS охоплюють природні й антропогенні зміни навколишнього середовища, які впливають на придатність нашої планети до життя. Ці ефекти можуть виникати на дуже різних часових масштабах, від одноразових впливів, таких як вибухи вулканів, до сезонних і річних ефектів, таких як Ель-Ніньо, і до тисячолітніх льодовикових періодів.
Дослідження інституту поєднують аналіз глобальних наборів даних (отриманих із поверхневих станцій у поєднанні з супутниковими даними про температуру поверхні моря) із глобальними моделями атмосферних, земних та океанічних процесів. Дослідження минулих змін клімату на Землі та атмосфер інших планет є додатковим інструментом для оцінки загального розуміння атмосфери та її еволюції.
Директор GISS Джеймс Гансен отримав премію Гайнца[en] в 2001 році[17].
У листопаді 2004 року кліматологи Дрю Шинделл[en] і Гевін Шмідт[en] увійшли до списку 50 найкращих науковців журналу «Scientific American»[18].
Колишній постдок GISS Джон Мазер здобув Нобелівську премію з фізики 2006 року[19].
Дослідниця клімату Синтія Розенцвейг[en] була нагороджена Всесвітньою продовольчою премією у 2022 році[20].
Деякі знамениті співробітники GISS (у дужках вказані періоди їх роботи):
- Марк Кейн (1966—1970, 1975—1976), програміст, постдок
- Ділхан Ер'юрт (уроджена Езер) (1964—1966, 1969—1973), постдок та науковий співробітник
- Джеймс Гансен (1967—2014)
- Джон Мазер (1974—1976), постдок
- Джон Мак-Афі (1968—1970), програміст
- Інститут розташований на розі Західної 112-ї вулиці та Бродвею в Нью-Йорку в залі Армстронг-Хол Колумбійського університету. У будівлі також знаходиться ресторан Tom's Restaurant, який був екстер'єром для ресторану в Seinfeld і предметом пісні Сюзанни Веги Tom's Diner.
- У 1960-х роках WQED зняв документальний фільм «Всесвіт на блокноті» про теоретичну роботу, яка проводиться в GISS.[21]
- ↑ а б Global Research Identifier Database — 2015.
- ↑ Dr. Robert H. Goddard, American Rocketry Pioneer. NASA. 11 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2023.
- ↑ R.L. Rosholt (1966). Administrative History of NASA, 1958-1963. NASA. с. 124. NASA SP-4101.
- ↑ Homer E. Newell Jr. (1980). Beyond the Atmosphere: Early Years of Space Science. NASA. с. 237—239. NASA SP-4211.
- ↑ L.E. Wallace (1999). Dreams, Hopes, Realities: NASA's Goddard Space Flight Center: The First Forty Years. NASA. с. 24—25. NASA SP-4312.
- ↑ Space Study Group Slated Here in May. The New York Times. 29 січня 1961.
- ↑ NASA Names Schmidt Director of the Goddard Institute for Space Studies.
- ↑ Roston, Eric; Grush, Loren (25 квітня 2025). NASA Cancels Columbia University Lease for Climate Science Unit. Bloomberg UK. Bloomberg. Процитовано 26 квітня 2025.
- ↑ Hurewitz-Ravitch, Elijah (29 травня 2025). Columbia's NASA climate lab, above Seinfeld diner, evicted by Trump. Gothamist. Процитовано 5 серпня 2025.
- ↑ Rampino, Michael (12 грудня 2016). Meeting gave birth to the idea of global tectonics. Eos.
- ↑ World Wide Words: Black Hole. World Wide Words. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Chiu, Hong-Yee (May 1964). Gravitational collapse. Physics Today. 17 (5): 21—34. Bibcode:1964PhT....17e..21C. doi:10.1063/1.3051610.
- ↑ Dame, Thomas (2017). Patrick Thaddeus. Nature Astronomy. 1 (7): 0170. Bibcode:2017NatAs...1E.170D. doi:10.1038/s41550-017-0170.
- ↑ Glory Mission Fact Sheet (PDF). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ PACE Project Science Team. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ PACE Mission Overview. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ James Hansen. The Heinz Awards.
- ↑ Goddard Institute for Space Studies (November 9, 2004).
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2006 (Пресреліз). The Royal Swedish Academy of Sciences. 3 жовтня 2006. Процитовано 5 жовтня 2006.
- ↑ 2022 World Food Prize Awarded to NASA Climate Scientist. World Food Prize Organization. 5 травня 2022. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ TV, Climate Science (24 серпня 2012). Universe on a Scratchpad. Процитовано 14 січня 2018 — через Vimeo.