Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України
Будівля, в якій на третьому (частково і на першому-другому) поверсі розміщено Інститут
Будівля, в якій на третьому (частково і на першому-другому) поверсі розміщено Інститут
Основні дані
Засновано 1926
Контакт
Ключові особи академік НАН України
Жулинський Микола Григорович
Адреса Україна Україна
вул. Михайла Грушевського, 4
м. Київ, 01011
Вебсторінка www.ilnan.gov.ua
Мапа

CMNS: Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України у Вікісховищі

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України — академічна науково-дослідна установа літературознавчого профілю в Україні.

Створений у 1926 році в Харкові як Інститут Тараса Шевченка в системі Народного комісаріату освіти УРСР. Від 1936 у системі Академії наук УРСР (нині Національна академія наук України). З 1952 року — Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка.

З часу заснування Інститут очолювали Д. Багалій (1925—1932), Є. Шабліовський (1933—1935), П. Тичина (1936—1938, 1942—1943), О. Білецький (1939—1941, 1944—1961), М. Шамота (1961—1978), І. Дзеверін (1978—1991), М. Жулинський (з 1991).

Основні завдання[ред. | ред. код]

  • здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з найважливіших напрямів літературознавства (історія української літератури та сучасний літературний процес в Україні у загальнослов'янському, загальноєвропейському та світовому контекстах; джерелознавче й текстологічне дослідження класичної та модерної української літератури; історія зарубіжних літератур: класичний та модерний виміри; теорія літератури і методологія літературознавчих досліджень у контексті сучасних теорій та інтерпретацій; порівняльне літературознавство;
  • підготовка рекомендацій щодо використання результатів наукових досліджень у культурно-освітній та видавничій практиці;
  • популяризація національної і світової літератури та досягнень українського літературознавства в Україні та за її межами;
  • підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру, докторантуру;
  • забезпечення високої якості наукових досліджень, систематичне накопичення і узагальнення наукових результатів.

Основні наукові напрями діяльності[ред. | ред. код]

  • історія української літератури від найдавніших часів до наших днів;
  • шевченкознавство;
  • українська література діаспори;
  • сучасна теорія літератури і методологія літературознавчих досліджень;
  • історія зарубіжних літератур;
  • славістика;
  • джерелознавче і текстологічне дослідження української літератури;
  • порівняльне літературознавство;
  • літературознавча бібліографія.

Структура[ред. | ред. код]

Директор інституту — Микола Жулинський — академік НАН України, доктор філологічних наук, професор.

Заступник директора з наукової роботи — академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Микола Сулима.

Заступник директора з наукової та видавничої діяльності — кандидат філологічних наук Сергій Гальченко.

Заступник директора з загальних питань — Гах Тетяна Петрівна.

Згідно зі структурою та пріоритетними завданнями в Інституті літератури діють такі наукові підрозділи:

  • відділ рукописних фондів і текстології (кер. — к. ф. н. Сергій Гальченко);
  • відділ давньої української літератури (кер. — акад. НАН України Сулима Микола Матвійович);
  • відділ класичної української літератури (кер. — к. ф. н. Бондар Микола Пантелеймонович);
  • відділ української літератури XX століття та сучасного літературного процесу (кер. — акад. НАН України Микола Жулинський);
  • відділ шевченкознавства (кер. — д. ф. н. Боронь Олександр Вікторович);
  • відділ теорії літератури (кер. — чл.-кор. НАН України Гундорова Тамара Іванівна);
  • відділ зарубіжних і слов'янських літератур (кер. — д. ф. н. Овчаренко Наталія Федорівна);
  • відділ компаративістики (кер. — д. ф. н. Сиваченко Галина Миколаївна);
  • науково-інформаційний відділ / бібліотека (кер. — Штолько Марина Анатоліївна).

Науково-дослідні центри при Інституті:


Установа має власний науково-теоретичний академічний журнал «Слово і Час», відкритий для висвітлення найрізноманітніших літературознавчих поглядів і тем.

Слово і час

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]