Інститут масової інформації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Інститут масової інформації»
(«ІМІ»)
Дата заснування 1995
Тип громадська організація ,журналістський аналітичний центр
Голова Оксана Романюк
Адреса Україна Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, 39, офіс 19

Інститут масової інформації (ІМІ) — українська громадська організація, журналістський аналітичний центр. Діяльність інституту полягає у захисті свободи слова, сприяння розвиткові української журналістики, дослідження громадської думки та інших явищ, пов'язаних з формуванням масової свідомості. Інститут масової інформації було засновано в жовтні 1995 року українськими та іноземними журналістами. У вересні 2007 року ІМІ став членом Міжнародної організації з захисту свободи слова (IFEX).

У грудні 1997 року Інститут масової інформації отримав престижну премію Консультативного комітету із захисту прав людини при Прем'єр-Міністрові Французської республіки. Премія присвячена 50-річчю Загальної Декларації прав людини. Ця премія вперше була виграна представниками з України (за проект «Свобода преси в Україні»).

Проекти ІМІ[ред. | ред. код]

  • Організація навчальних тренінгів з журналістики із залученням високопрофесійних спеціалістів західних ЗМІ (BBC, агенції AFP, газет The Guardian, Financial Times, La Croix, Médiapart.fr, радіо Europe 1, RFI тощо)
  • Адаптація навчальної літератури Центру підготовки й вдосконалення журналістів (CFPJ, Франція) до потреб української аудиторії; видання підручників, що запроваджують західні стандарти журналістики.
  • Тематичний бюлетень «Вільний мікрофон», що розсилається у практично всі осередки журналістики в Україні
  • Конкурс політичної карикатури (окремий напрям діяльності «Вільного мікрофону»), виставка у приміщенні Верховної Ради найкращих творів конкурсу
  • Щомісячний огляд «Барометр свободи слова» (українською та англійською мовами)
  • Друковане видання про порушення прав журналістів «Хроніка протистояння: преса та влада» (українською та англійською)
  • Моніторинг дотримання стандартів журналістики
  • Моніторинг «джинси»
  • Три журналістські розслідування про неефективність правових та судових процесів у справі Георгія Гонгадзе (спільно з Міжнародною федерацією журналістів (IFJ), Спілкою журналістів Сполученого Королівства та Ірландії (NUJ), Фундацією Гонгадзе)

ІМІ видав понад два десятки підручників для журналістів, серед яких: «Техніка інтерв'ю», «Техніка репортажу», «Репортаж у друкованій пресі», «Журналістське розслідування», «Економічна журналістика», «Етичні засади роботи журналіста: західний досвід», «Щоденна робота журналіста», «Гід газетяра», «Гід журналіста», «Міжнародна газетна журналістика», «Інфографія у пресі», «Інтернет у роботі журналіста», «Геополітика держав. Короткий словник для журналістів».

Судові справи ІМІ[ред. | ред. код]

З 1998 року при Інституті працює Центр правничої експертизи, який безкоштовно надає юридичні консультації журналістам, що опинилися під тиском державних чи тіньових владних структур. Окрім цього, ІМІ виграв наступні справи:

  • 2001—2002 — Виправдання бомжа Ігоря Вередюка у справі Ігоря Александрова, директора ТРК «ТОР» в Слов'янську. Адвокат Б. Ференц, з яким ІМІ склав контракт, довів, що Вередюк не вбивав журналіста.
  • 2003 — Справа за позовом журналіста М. Мельника проти «Голоса Опілля». Адвокат ІМІ Т. Кириченко виграла справу, редакція було зобов'язана поновити на посаді журналіста та сплатити йому компенсацію моральної шкоди в сумі 1893 гривні.
  • 2002—2006 — Справа Ярослава Ткачівського, головного редактора «Тижневика Галичини». Адвокат В. Корнілов, з котрим ІМІ склав контракт, представляв інтереси Ткачівського в суді.
  • 2003 — Справа газети «Перехрестя» (Шостка), адвокат І. Ведмеденко. Вперше в Україні часопис виграв справу за статтею 171 — перешкоджання професійній журналістській діяльності.
  • 2004 — Справа «України молодої» проти Центральної виборчої комісії. Адвокат М. Полудьоний, якого залучив ІМІ, захищав часопис у суді.
  • 2005 — Справа «України молодої» за позовом М. Самбур. Адвокат Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, виграла справу.[1][2]
  • 2005 — Справа «Української Правди» за позовом М. Самбур. Адвокат Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, виграла справу.[1][2]
  • 2005 — Справа «Гонгадзе проти України» в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі, Франція. Адвокат Сільвія Прес-Лосінот, з якою ІМІ склав контракт, захищала Мирославу Гонгадзе.
  • 2006—2007 — Справа інтернет-видання «Українська Правда» за позовом С. М. Плужнікова. Адвокати Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, та юрист ІМІ Роман Головенко представляли інтереси «УП» у суді.
  • 2006 — Справа газети «Вчасно» (Чернігів), котру звинувачували в передруку статті. Юрист ІМІ Р. Головенко захищав газету в суді.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]