Інститут масової інформації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Інститут масової інформації»
(«ІМІ»)
Дата заснування 1995
Тип журналістський аналітичний центр
Голова Алла Лазарєва
Адреса Україна Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, офіс 17

Інститут масової інформації (ІМІ) — українська громадська організація, журналістський аналітичний центр. Діяльність інституту полягає у захисті свободи слова, сприяння розвиткові української журналістики, дослідження громадської думки та інших явищ, пов'язаних з формуванням масової свідомості. Інститут масової інформації було засновано в жовтні 1995 року українськими та іноземними журналістами. У вересні 2007 року ІМІ став членом Міжнародної організації з захисту свободи слова (IFEX).

У грудні 1997 року Інститут масової інформації отримав престижну премію Консультативного комітету із захисту прав людини при Прем'єр-Міністрові Французської республіки. Премія присвячена 50-річчю Загальної Декларації прав людини. Ця премія вперше була виграна представниками з України (за проект «Свобода преси в Україні»).

Проекти ІМІ[ред.ред. код]

  • Організація навчальних тренінгів з журналістики із залученням високопрофесійних спеціалістів західних ЗМІ (BBC, агенції AFP, газет The Guardian, Financial Times, La Croix, Médiapart.fr, радіо Europe 1, RFI тощо)
  • Адаптація навчальної літератури Центру підготовки й вдосконалення журналістів (CFPJ, Франція) до потреб української аудиторії; видання підручників, що запроваджують західні стандарти журналістики.
  • Тематичний бюлетень «Вільний мікрофон», що розсилається у практично всі осередки журналістики в Україні
  • Конкурс політичної карикатури (окремий напрям діяльності «Вільного мікрофону»), виставка у приміщенні Верховної Ради найкращих творів конкурсу
  • Щомісячний огляд «Барометр свободи слова» (українською та англійською мовами)
  • Друковане видання про порушення прав журналістів «Хроніка протистояння: преса та влада» (українською та англійською)
  • Моніторинг дотримання стандартів журналістики
  • Моніторинг «джинси»
  • Три журналістські розслідування про неефективність правових та судових процесів у справі Георгія Гонгадзе (спільно з Міжнародною федерацією журналістів (IFJ), Спілкою журналістів Сполученого Королівства та Ірландії (NUJ), Фундацією Гонгадзе)

ІМІ видав понад два десятки підручників для журналістів, серед яких: «Техніка інтерв'ю», «Техніка репортажу», «Репортаж у друкованій пресі», «Журналістське розслідування», «Економічна журналістика», «Етичні засади роботи журналіста: західний досвід», «Щоденна робота журналіста», «Гід газетяра», «Гід журналіста», «Міжнародна газетна журналістика», «Інфографія у пресі», «Інтернет у роботі журналіста», «Геополітика держав. Короткий словник для журналістів».

Судові справи ІМІ[ред.ред. код]

З 1998 року при Інституті працює Центр правничої експертизи, який безкоштовно надає юридичні консультації журналістам, що опинилися під тиском державних чи тіньових владних структур. Окрім цього, ІМІ виграв наступні справи:

  • 2001—2002 — Виправдання бомжа Ігоря Вередюка у справі Ігоря Александрова, директора ТРК «ТОР» в Слов'янську. Адвокат Б. Ференц, з яким ІМІ склав контракт, довів, що Вередюк не вбивав журналіста.
  • 2003 — Справа за позовом журналіста М. Мельника проти «Голоса Опілля». Адвокат ІМІ Т. Кириченко виграла справу, редакція було зобов'язана поновити на посаді журналіста та сплатити йому компенсацію моральної шкоди в сумі 1893 гривні.
  • 2002—2006 — Справа Ярослава Ткачівського, головного редактора «Тижневика Галичини». Адвокат В. Корнілов, з котрим ІМІ склав контракт, представляв інтереси Ткачівського в суді.
  • 2003 — Справа газети «Перехрестя» (Шостка), адвокат І. Ведмеденко. Вперше в Україні часопис виграв справу за статтею 171 — перешкоджання професійній журналістській діяльності.
  • 2004 — Справа «України молодої» проти Центральної виборчої комісії. Адвокат М. Полудьоний, якого залучив ІМІ, захищав часопис у суді.
  • 2005 — Справа «України молодої» за позовом М. Самбур. Адвокат Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, виграла справу.[1][2]
  • 2005 — Справа «Української Правди» за позовом М. Самбур. Адвокат Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, виграла справу.[1][2]
  • 2005 — Справа «Гонгадзе проти України» в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі, Франція. Адвокат Сільвія Прес-Лосінот, з якою ІМІ склав контракт, захищала Мирославу Гонгадзе.
  • 2006—2007 — Справа інтернет-видання «Українська Правда» за позовом С. М. Плужнікова. Адвокати Т. Шмарьова, з якою ІМІ склав контракт, та юрист ІМІ Роман Головенко представляли інтереси «УП» у суді.
  • 2006 — Справа газети «Вчасно» (Чернігів), котру звинувачували в передруку статті. Юрист ІМІ Р. Головенко захищав газету в суді.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]