Інсургенти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інсургенти (лат. insurgentes, від Insurgens — «повстанці») — збройні загони цивільного населення, що протистоять владі.

Зазвичай інсургенти формують воєнізовані групи, мета яких полягає у поваленні уряду або існуючого режиму, придбанні національної незалежності або іншій зміні встановленого порядку.

У праві XIX століття інсуррекція розумілася як повстання, що носить виражений політичний характер, і в цьому сенсі протиставлялася повстанню (у більш ранній термінології — обуренню) у вузько-юридичному сенсі, що розуміється як опір владі, але не переслідує мети її повалення, і почасти зближалася з поняттям бунт. Інсургенти вважалися політичними (не кримінальними) злочинцями, більше того, вже тоді визнавалося, що вони можуть бути визнані воюючою стороною і користуватися заступництвом законів війни.

Оскільки інсургенти практично завжди мають меншу підготовку та військову силу ніж влада, вони часто вдаються до партизанської війни, терористичних актів.

Інсургенти в різних країнах[ред. | ред. код]

В Угорщині до 1848 а «інсургентів» називалися члени народного ополчення, скликали для захисту країни за королівським указом.

В Греко-турецькій війні 1897 року проти грецьких інсургентів, що напали на турків, були кинуті європейські броненосці.

Викривлення поняття[ред. | ред. код]

Під час Війни на сході України Російська пропаганда застосовувала термін «інсургенти» стосовно проросійських бойовиків, сепаратистів та терористів[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]