Інтервенція (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтервенція M:
рос. Интервенция
Интервенция постер.jpg
Жанр трагікомедія
Режисер Геннадій Полока
Сценарист Лев Славін
У головних
ролях
Володимир Висоцький
Юлія Буригіна
Юрій Толубеєв
Юхим Копелян
Сергій Юрський
Ольга Аросєва
Валерій Золотухін
Руфіна Ніфонтова
Гелена Івлієва
Володимир Татосов
Оператор Володимир Бурикін
Євген Мезенцев
Композитор Сергій Слонімський
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 102 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0142405

«Інтервенція» (рос. «Интервенция») — російський радянський художній фільм 1968 року, вистава-буф за мотивами однойменної п'єси Льва Славіна.

Зміст[ред. | ред. код]

Безліч історій відбувалося в Одесі, коли до неї потрапила сила-силенна західних солдатів під час Першої світової війни. Вони освоювалися на незнайомій землі, а оточення охоче з ними взаємодіяло. Старому місту було чим їх здивувати, так само, як і жителям. Іскрометна комедія, яка довго не могла пройти цензуру в СРСР.

Історія створення[ред. | ред. код]

Після гучного успіху «Республіки ШКІД» режисерові Геннадію Полокі в січні 1967 року була доручено зняти фільм за п'єсою Льва Славіна «Інтервенція», до того часу вже стала класикою радянської драматургії. Як розповідав сам режисер, «запеклий штампами, накопиченими нашим „офіціозним кінематографом“ у фільмах про громадянській війні», він в одному з інтерв'ю закликав «відродити традиції театру і кіно перших років революції, традиції балаганних, вуличних, скомороських уявлень».

Акторів Геннадій Полока не запрошував: «добровольці», готові взяти участь в експерименті, приходили самі — Юрій Толубієв, Юхим Копелян і багато інших. Одним з перших прийшов Всеволод Абдулов; його проба на роль Жені Ксідіаса виявилася невдалою, в результаті цю роль зіграв Валерій Золотухін; однак саме Абдулов рекомендував режисерові зовсім невідомого йому в той час Володимира Висоцького.

Ініціатори екранізації п'єси Л. Славіна приурочували фільм до 50-річчя Жовтневої революції, але робота затягнулася, і закінчений він був тільки в червні 1968 року.

Фільм, стилізований під театральні вистави початку 20-х років, в тому числі постановки Всеволода Мейєрхольда, про яких нагадує афішна тумба на початку, знімався під робочою назвою «Інтервенція», але вже в процесі монтажу був перейменований в «Велич і падіння будинку Ксідіас».

Однак у листопаді 1968 року голова Держкіно О. В. Романов наклав на нього заборону: «Фільм „Велич і падіння будинку Ксідіас“ є очевидною творчою невдачею кіностудії „Ленфільм“ та режисера Г. Полоки, що не зуміли знайти точного художнього рішення картини і тим самим допустили серйозні ідейні прорахунки».

За деякими свідченнями, фільм Полоки не сподобався не тільки партійним чиновникам, а й автору п'єси Льву Славіну.

Намагаючись врятувати фільм, знімальна група звернулася з листом до Л. І. Брежнєва; через багато років Г. Полока стверджував, що автором листа був В. Висоцький.

Відповіді на лист не було; лише в 1987 році фільм був знятий з полиці і випущений в прокат.

Ролі[ред. | ред. код]

Решта акторів в титрах вказані як виконавці епізодичних ролей:

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]