Інтерфікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

І́нтерфікс (від лат. inter — між, fixus — прикріплений) — афіксальна морфема (інакше кажучи, афікс), що розташована між коренями (основами) в складному слові[1]. Порівняйте в українській мові: ліс-о-степ, земл-е-мір, пар-о-плав. У вітчизняній мовознавчій літературі, крім терміна інтерфікс, ще використовують поняття сполучний голосний. Така назва зумовлена тим, що інтерфікс за виконуваною функцією сполучає, з'єднує частини слова.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підруч. / Ю. О. Карпенко. — 2-ге вид., стер. — К. : Академія, 2009. — 336 с.
Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.