Інувіалуктун
| Інувіалуктун | |
|---|---|
| Inuktitut, Siglitun, Uummarmiutun, Kangiryuarmiutun | |
| Поширена в |
.svg){kind=small} Канада |
| Регіон | Канада (Північно-західні території) |
| Носії | 400—700 |
| Писемність | Ескімоський алфавітd |
| Класифікація |
Ескімосько-алеутські мови Ескімоські мови Інуїтські мова Інувіалуктун |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Північно-західні території (Канада) |
| Регулює | Інувіалуїтський культурний центр та Inuit Tapiriit Kanatami |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | iu |
| ISO 639-2 | iku |
| ISO 639-3 | ikt |
Інувіалуктун (Iñuvialuktun / Inuvialuktun / Inuinnaqtun — ᐃᓄᐃᓐᓇᖅᑐᓐ) — одна з інуїтських мов, поширена на північному заході Канади. Ескімоси цієї території називаються інувіалуїт (Inuvialuit), а сама територія офіційно називається «Регіон поселення інувіалуїтів» (Inuvialuit Settlement Region) . Об'єднання «інувіалуктун» є етно-політичним, так як діалекти, що входять в це поняття, не утворюють окремої мови з точки зору лінгвістики.
Згідно з даними перепису 2001 року, на інувіалуктуні розмовляло 765 чол. (19,59% ескімосів-інувіалуїт). Для інувіалуктуну використовується алфавіт на основі латиниці і не використовується канадське складове письмо, широко поширене серед інуїтів Нунавуту.
У це поняття включають:
- Діалект ууммарміутун аляскинських інуїтів - поширений в місті Інувік і селі Аклавік;
- Діалект сіглітун (Маккензі) західноканадського інуктітуту - до 1980-х рр. вважався вимерлим, однак на ньому досі говорять у селах Полатак, Сакс-Харбор та Тактояктук;
- Діалект кангірьюарміутун копперського діалекту західноканадського інуктітуту - село Улукхакток (раніше - Холмен) на заході острова Вікторія.
Крім того, іноді в поняття «інувіалуктун» розширено включають інші діалекти копперського діалекту і навіть нетсілікський діалект далі на схід [1].
Фрази[ред. | ред. код]
| українська | інувіалуктун |
|---|---|
| Привіт | Atitu |
| Бувай | Ilaannilu/Qakugulu |
| Дякую | Quyanainni |
| Завжди радий | Amiunniin |
| Як ся маєте? | Qanuq itpin? |
| Добре (Відповідь на Як ся маєте?) | Nakuyumi/Nakuyumi assi |
| Доброго ранку | Ublaami |
| Так | Ii |
| Ні | Naaggai |
| Холодно! Бррр! | Alaappa! |
| Побачимось | Anaqanaallu |
| Ого/Чудово | Aqqali |
| Слухайте! Увага! | Ata! |
| Побачимось (у відповідь) | Ilaanniptauq |
| Воно схоже на це / Щось таке | Imaaniittuaq |
| Як оце | Imanna |
| Чий? | Kia? |
| Хто це? | Kina una? |
| Де? | Nani?/Naung?/Sumi? |
| Звідки ви? | Nakinngaaqpin?/Sumiutauvin? |
| Скільки це коштує? | Qanuq akitutigivaa? |
| Скільки йому/їй років? | Qanuq ukiuqtutigiva? |
| Як ви це називаєте? | Qanuq taivakpiung? |
| Котра година? | Sumukpaung? |
| Навіщо? | Suksaq? |
| Чому? | Suuq? |
| Що? | Suva?/Suna? |
| Нічого / Не має значення / Все гаразд | Sunngittuq |
| Що ви робите? | Suvin? |
| Тут нічим не зарадиш! Надто погано. | Qanurviituq! |
| Власне | Nutim |
| Зробіть це ще раз! | Pipsaarung! |
| Йди вперед і зроби це | Piung |
| Надворі холодно! | Qiqauniqtuaq |
| Різдво | Qitchirvik |
| Цукерка | Uqummiaqataaq |
| Грати музику | Atuqtuuyaqtuaq |
| Барабанні танці | Qilaun/Qilausiyaqtuaq |
| Церква | Angaadjuvik |
| Дзвін | Aviluraun |
| Ювелірні вироби | Savaqutit |
| Морозиво ескімо | Akutuq |
| Це все! | Taima! |
| Слова на позначення снігу у силітумі[2] | Українською |
|---|---|
| Apiqaun | перший осінній сніг, який не тане |
| Apusiqqaun | перший сніг |
| Aqiuyaq | невелика заметіль |
| Masak | мокрий сніг |
| Mauyaa | глибокий, м'який сніг |
| Minguliruqtuaq | падає мокрий сніг |
| Piangnaq | хороший сніг для їзди на санах |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Iñuvialuktun [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті languagegeek.com
- ↑ Inuvialuit Settlement Region Traditional Knowledge Report (PDF). серпень 2006. с. 6.2. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2020.(англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||