Інфекційна еритема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інфекційна еритема
Спеціальність інфекційні хвороби і педіатрія
Симптоми висип, симптом рукавичок і шкарпеток, субфебрильна температура і артралгія
Причини Парвовірус В19[1]
Метод діагностики фізикальне обстеження, ІФА і ПЛР
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1F04
DiseasesDB 4442
MeSH D016731
CMNS: Erythema infectiosum у Вікісховищі
16-місячна дитина з інфекційною еритемою

Інфекці́йна ерите́ма, або п'я́та хворо́ба (лат. erythema infectiosum, англ. fifth disease) — одна з клінічних форм ураження парвовірусом B19[2]. Назва «п'ята хвороба» походить від її місця у стандартному списку шести первинних дитячих висипних хвороб, до якого входять кір, скарлатина, краснуха, інфекційний мононуклеоз, раптова екзантема.

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Основний механізм інфікування — повітряно-крапельний, однак може також поширюватися внаслідок контакту з інфікованою кров'ю. Інкубаційний період зазвичай від 4 до 21 дня. Діти з п'ятою хворобою найбільш заразні до появи симптомів. Зазвичай школярі, працівники дошкільних установ, вчителі та батьки входчть до категорії ризику зараження цією хворобою. Коли симптоми проявляються, ризик інфікування оточення значно зменшується[3][4]. Спалахи можуть виникати насамперед у дитячих садочках, дошкільних і початкових школах[5]. Немає вакцини від людського парвовірусу B19[4], хоча спроби створення були [6].

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Типове почервоніння обличчя при п'ятій хворобі

Захворюють найчастіше діти віком від 5 до 15 років[7]. Симптоми захворювання проявляються у проміжку від 4 до 14 днів (іноді гостра фаза настає через 20 днів з моменту інфікування). Захворювання починається з появи на щоках червоних плям, як після ляпасів, які швидко зливаються між собою. На другий день хвороби з'являється висип на розгинальних поверхнях рук і ніг, у вигляді поодиноких елементів — на тулубі. З'являється симптом рукавичок і шкарпеток. Після злиття окремих елементів один з одним утворюються еритематозні поля неправильної форми. Висип] починає поступово згасати з центру. Температура тіла іноді незначно підвищується. Лущення не спостерігають. Може бути легка гіперемія ротоглотки. Загальний стан не порушується. Ускладнень не буває. Імунітет зберігається дов]ічно, повторних випадків не зафіксовано[3][4].

Старші діти та дорослі можуть мати набряки та біль у суглобах[3][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. WikiSkripta — 2008. — ISSN 1804-6517
  2. Weir E (March 2005). Parvovirus B19 infection: fifth disease and more. CMAJ. 172 (6): 743. doi:10.1503/cmaj.045293. PMC 552884. PMID 15767606. 
  3. а б в Sabella C, Goldfarb J; Goldfarb (October 1999). Parvovirus B19 infections. Am Fam Physician. 60 (5): 1455–60. PMID 10524489. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 6 листопада 2009. 
  4. а б в г Servey JT, Reamy BV, Hodge J (February 2007). Clinical presentations of parvovirus B19 infection. Am Fam Physician. 75 (3): 373–376. PMID 17304869. Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 6 листопада 2009. 
  5. Occupational risk of human parvovirus B19 infection for school and day-care personnel during an outbreak of erythema infectiosum. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. 
  6. Ballou WR, Reed JL, Noble W, Young NS, Koenig S (2003). Safety and immunogenicity of a recombinant parvovirus B19 vaccine formulated with MF59C.1. J Infect Dis. 187 (4): 675–8. doi:10.1086/368382. PMID 12599085. 
  7. Kwon, Kenneth T (19 березня 2009). Pediatrics, Fifth Disease or Erythema Infectiosum. eMedicine. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 7 листопада 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]