Іньчжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іньчжень
Emperor Yongzheng.PNG
5-й Імператор Цін
27 грудня 1722 — 8 жовтня 1735
Попередник: Сюаньє
Наступник: Хунлі
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᡳᠨ ᠵᡝᠨ
кит. 胤禛
Народження: 13 грудня 1678(1678-12-13)[1]
Заборонене місто, Пекін, Династія Цін
Смерть: 8 жовтня 1735(1735-10-08)[1] (56 років)
Пекін, Династія Цін
Національність: Маньчжури
Громадянство: Династія Цін[2]
Батько: Сюаньє
Мати: Імператриця Сяогунженьd
У шлюбі з: Імператриця Сяодзінсяньd, Імператриця Сяошенсяньd, Дуньсуd, Imperial Noble Consort Chunyid, Консорт Ціd, Консорт Цяньd і Q7675613?
Діти: Хунхуейd, Хунпаньd, Хун'юньd, Хуншиd, Хунлі[3][4], Hongzhoud, Фуїd, Фухуейd, Фупейd, Хун'яньd і Heshuo Princess Huaiked

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Іньчже́нь (маньчж.: Injen; кит. 胤禛, Yìnzhēn; 4 травня 1654 — 20 грудня 1722) — імператор династії Цін (27 грудня 17228 жовтня 1735). Представник маньчжурського роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Сюаньє. Провів реформування державного устрою та податкової системи з метою посилення імператорської влади. Відзначався деспотичними методами управління. Вів боротьбу проти християнства. 1729 року заснував Відомство військових таємниць. У 17231724 роках підкорив Цінхай та Тибет. Девіз правлінняЮнчжен.

Імена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іньчжень