Інь та ян
Інь і ян (кит. 陰陽, yin-yang) — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, темне — світле, пасивне — активне).
Зміст
Загальний огляд[ред. | ред. код]
Вчення про сили «їнь-ян» представлене в «Книга перемін», яку приписують Конфуцію та в 42 вірші трактату «Дао де цзін» Лао-цзи.
Взаємодія їнь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня у всьому.
Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння їнь-ян із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та внутрішнє" ней-вай 内外, "цивільне та військове" вень-ву 文武, "покарання та нагороди" сін-шан 刑賞 (також сін-де 刑德).
Графічне зображення[ред. | ред. код]
У даосизмі і конфуціанстві зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. тайцзі-ту). Класичні викладення можливих концепцій зображення їнь і ян зробили Чжоу Дуньї (1017-1073) та Лай Чжиде[en] (1525–1604).
Зображення, близькі до тайцзі-ту, але без крапок на ознаку протилежностей відомі на прясельцях з Шицзяхе, неолітичної культури Цюйцзялін, 3100-2800 до н.е.[1]
Див. також Taegeuk[en], трискеліон, лаубуру, маґатама.
Цитати[ред. | ред. код]
Небо - це ян, а земля - їнь. Весна - це ян, а осінь - їнь. Літо - це ян, а зима - їнь. День - це ян, а ніч - їнь. Важливі держави - це ян, а менші - їнь. Діяльність - це ян, а відсутність дії - їнь. Ті, хто напружуються - це ян, а ті, хто нагинаються - їнь. Володар - це ян, а міністри - їнь. Вищі - це ян, а нижчі - їнь. Чоловіки - це ян, а жінки - їнь. Батьки - це ян, а сини - їнь. Старші брати - це ян, а молодші - їнь. Люди із широким світоглядом - це ян, а обмежені - їнь. Одруження та народження синів - це ян, а помирання - їнь. Контролювання інших - це ян, а підкорення контролю - їнь. Гості - це ян, а хазяї - їнь. Пани - це ян, а холопи - - їнь. Розмова - це ян, а тиша - їнь. Подання - це ян, а отримання - їнь.[2]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Під час японсько-корейської війни 1592 — 1598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[3]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг на обладунок, невразливий для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[3].
Див. також[ред. | ред. код]
- Ометеотль, ацтекський бог, який виступає у двох протилежних іпостасях.
- Ардганарі (Ардганарішвара), індуістське божество-гермафродит, втілення принципу неподвоєності (аdvaya, див. Non-duality та Адвайта-веданта).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Деопик Д.В., Ульянов М.Ю. "Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3" [1]
- ↑ З текстів Мавандуй: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." Early China, 19 (1994), pp. 75-144 [2], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.
- ↑ а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.
Література[ред. | ред. код]
- Інь та ян // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Дао Де Цзін» українською мовою (укр.) ISBN 9789667094713
- Інь та ян //Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
|
Це незавершена стаття про даосизм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
