Інґе III Бардссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інґе III Бардссон
давньоскан. Ingi Bárðarson
Inge Bårdsson seal.jpg
Народився 1185
Помер 23 квітня 1217
Нідарос[d], Норвегія
Поховання Нідароський собор
Країна Норвегія
Діяльність монарх
Посада Monarch of Norwayd
Конфесія християнство
Рід Gille dynastyd
Батько Bård Guttormssond
Мати Cecilia Sigurdsdatterd
Брати, сестри Ingeborg Bårdsdatter av Reind, Скуле Бардсон і Haakon the Crazyd
У шлюбі з Gyrithd
Діти Guttorm Ingessond[1]
Печатка короля Інґе II

Інґе III Бардссон (давньоскан. Ingi Bárðarson, норв. Inge Bårdsson; нар. 1185 — пом. 1217) — король Норвегії з 1204 до 1217 року. Часто його також називають Інґе II з огляду на невизнання біркебейнерами іншого Інґе Маґнуссона, який був представником баглерів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Барда Ґуттормсона, норвезького лендрмана, та Цецилії, дочки Сверріра I, короля Норвегії. Після смерті королів Гокона III та Ґутторма I стало питання щодо спадкоємця трону. На нього претендували два зведені брати, сини Цецилії, дочки Сверріра I — ярл Гокон та Інґе. При підтримці архієпископа Еріка Іварсона та значної частини селян новим королем у нідаросі було оголошено Інге.

Із самого початку він протистояв іншому короля Ерлінгу I, а згодом Пилипу I, лідерам баглерів, які оволоділи південною та західною частинами Норвегії. У володінні Інґе III була північна частина з м. Нідарос. У ході війни 1204—1207 року східна Норвегія з містом берген багато разів переходила з рук у руки. Врешті-решт при посередництві Торі, архієпископа, та Ніколаса, єпископа Осло восени 1207 року було укладено у Квітсої мир між Інґе III, його зведеним братом ярлом Гоконом та Пилипом I, очільником баглерів. Останні визнавали Інґе III королем, навзаєм отримали частки країни. Втім цей договір практично не виконувався — Пилип I продовжував титулювати себе королев та використовувати королівську печатку, а ярл Гокон намагався скинути короля Інґе III. У 1214 році останній придушив велике повстання проти своєї влади. У цьому ж році помер ярл Гокон, а король приєднав його володіння до своїх.

У 1217 році Інґе III захворів та 23 квітня помер у Нідаросі, призначивши своїми спадкоємцями брата Скуле та небожа Гокона.

Родина[ред. | ред. код]

  • Позашлюбний син Ґутторм (1206 — д/н)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Byron J. Nordstrom Dictionary of Scandinavian History, Londres 1986 ISBN 0-313-22887-6 p. 290-291.