Інгрід Рагнвальдсдоттір
| Інгрід Рагнвальдсдоттір | |
|---|---|
| Народилася | не раніше 1100 і не пізніше 1110 |
| Померла | не раніше 1161 |
| Країна | Норвегія |
| Титул | королева-консорт |
| Рід | Стенкілі |
| Батько | Ragvald Ingessond |
| У шлюбі з | Henrik Skadelård, Гаральд IV, Ottar Birtingd і Arne Ivarrson 'Kongsmaag', Lord of Stodreimd |
| Діти | Магнус II (король Швеції), Ragnvald Henrikssond, Knud Henrikssond, Buris Henriksend, Інге I, Orm Ivarssond, Inge Arnessond, Nicholas Arnessond, Filip Arnessond і Margret Arnadottir av Stodreimd[1] |

Інгрід Рагнвальдсдоттір (швед. Ingrid Ragnvaldsdotter, давньо-сканд. Ingiríðr Rögnvaldsdóttir) — шведська принцеса з династії Стенкілі, онука короля Швеції Інге Старшого, дружина короля Норвегії Гаральда IV Гіллі, мати короля Швеції Магнуса Генріксена і короля Норвегії Інге Горбаня.
Інгрід була дочкою Рагнвальда, єдиного сина шведського короля Інге Старшого, який помер, ймовірно, ще за життя батька[2].
Тітка Інгрід, Маргарет Фредкулла, організувала її весілля з племінником свого чоловіка, данського короля Нільса, Генріком Скаделором. Незважаючи на народження кількох синів шлюб виявився нещасливим. Інгрід намагалася втекти від чоловіка разом з коханцем, але була спіймана. У причетності до втечі Генрік звинуватив свого кузена Кнуда Лаварда, сина короля Еріка I. В 1131 році Генрік Скаделор став співучасником вбивства Кнуда Лаварда. Цей злочин призвів до повстання проти короля Нільса, яке очолив єдинокровний брат Кнуда Ерік Пам'ятний. У червні 1134 року відбулася вирішальна битва, в якій Ерік Емуне розбив війська Магнуса Сильного, сина короля Нільса. Магнус та Генрік Скаделор загинули.
Овдовілу Інгрід взяв у дружини союзник Еріка Пам'ятного норвезький король Гаральд Гіллі. В 1135 році у них народився син Інге. Водночас Гаральд гіллі жив з жінкою на ім'я Тора гуттормсдоттір. У грудні 1136 року король під час ночівлі у Тори, був убитий своїм суперником в боротьбі за владу Сігурдом Слембе. Новими королями були проголошені немовля Інге, син Інгрід та її трирічний брат Сігурд, син Тори.
Третім чоловіком Інгрід став Арне Іварссон з Стодрейма, названий у сазі «вітчимом конунга» Інге. Крім того в Інгрід був позашлюбний син від якогось Івара Прута. Як мати короля Інге Інгрід брала активну участь в його боротьбі за владу з численними суперниками. Згодом старший син Інгрід від Генріка Скаделора, Магнус, на короткий час зумів стати королем Швеції. Однак у лютому 1161 року Інге і Магнус, один в Норвегії, інший в Швеції, були вбиті. Про подальшу долю Інгрід нічого не відомо.
- Генрік Скаделор (пом. 1134), онук данського короля Свена II. Діти:
- Гаральд IV гіллі (пом. 1136), король Норвегії (1130—1136). Син:
- Інге Горбун (1135—1161), король Норвегії (1136—1161)
- Арне Іварссон із Стодрейма. Діти:
- Інге
- Ніколас (пом. 1225), єпископ Осло
- Філіпп
- Маргарита, мати Філіппа Сімонссона
Від зв'язку з Іваром Прутом — син Орм Іварссон.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Існує альтернативна версія, яка ототожнює Раґнвальда Інґессона з королем Раґнвальдом Дурним
- Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про Магнуса Сліпому і Харальде Гіллі [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про синів Гаральда Гіллі [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- NORSK BIOGRAFISK LEKSIKON. Ingerid Ragnvaldsdatter [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.](норв.)