Іоаникій Ґалятовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іоаникій Галятовський)
Перейти до: навігація, пошук
Іоаникій Галятовський
Иоаникий Голятовский.jpg
Народився бл. 1620
Помер 12 (22) січня 1688
Чернігів, Україна
Громадянство (підданство) Річ Посполита
Діяльність література
Відомий письменник, перекладач, філолог, оратор, богослов
Alma mater Київська духовна академія
Конфесія православ'я

s: Роботи у Вікіджерелах

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Іоаникій Галятовський (Чернече ім'я Йоаникій) (*бл. 1620 — †12 січня 1688, Чернігів) — український письменник, церковний та громадсько-політичний діяч XVII століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Іоаникій Галятовський (пол. Joannicjusz Galatowski, стар.укр. Іωаникій Галятовскій) походив з Волині. У 1640-х роках навчався у Києво-Могилянській Колегії, був учнем Лазаря Барановича.

Близько 1650 року прийняв чернечий постриг. Служив у Куп'ятицькому монастирі (близько Пінська, тепер Білорусь). Повернувшись до Києва, викладав курс риторики у Києво-Могилянському колегіумі.

У 165868 роках (після Л. Барановича) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен Києво-Братського монастиря. Від 1668 року — ігумен, згодом архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря.

Конфлікт і неприйняття ставленика Москви, «місцеблюстителя» Київської митрополії єпископа Методія, якого не визнавало більшість представників вищого українського православного духовенства, примусили Й. Галятовського виїхати з Києва (1664) і шукати притулку у львівського православного єпископа Атанасія Желиборського. Крім Львова, Галятовський відвідав Луцьк, Слуцьк, Мінськ.

1668 року повернувся до Києва. Владнавши питання з друкуванням свого трактату «Месія правдивий», поїхав до Новгорода-Сіверського — до чернігівського архієпископа Л. Барановича.

В 166988 роках — архімандрит Єлецького Успенського монастиря у Чернігові.

Помер Іоаникій Галятовський 02(12) січня 1688 року в Чернігові.

Доробок[ред.ред. код]

Іоанікій Галятовський — видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами.:

  • «Ключ разуменія..» (1659 і 1660, Київ; 1663 і 1665, Львів);
  • трактат з теорії гомілетики «Наука, або способ зложення казання» (1659);
  • «Небо новое» (1665, 1677, 1699), історико-літературне значення якої полягало в ознайомленні українського суспільства з розповідями й легендами західно-європейської середньовічної літератури;[1]
  • «Скарбниця потребная» (1676).
  • а також кілька творів полемічного характеру, спрямованих на захист православ'я[1].

Видав польською мовою полемікобогословські трактати:

  • «Лебедь з перами своїми» (1675; за ін. даними — 1679);
  • «Азбука різним єретикам» (1681),
  • «Алькоран Магометів» (1683) та ін.

Творчий доробок Галятовського засвідчує його широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини[1].

Слідом за Єпіфанієм Славинецьким, Галятовський вплинув на розвиток схоластичної проповіді в Україні, сприяв поширенню в Московії традицій українського проповідництва. Цю справу згодом продовжили Димитрій Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович. Помер і похований у Чернігові.

Вшанування[ред.ред. код]

Іменем Іоаникія названо вулицю в Чернігові в Олександрівці (місцевість на північному сході).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]