Іоанн Х (патріарх Антіохійський)
| Іоанн X араб. يوحنا العاشر يازجي | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Обрання: | 17 грудня 2012 | |
| Інтронізація: | 24 січня 1995 | |
| Церква: | Антіохійська православна церква | |
| Попередник: | Ігнатій IV | |
| Альма-матер: | Баламандська духовна семінарія, Університет Аристотеля | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Юхан аль-Язіджі | |
| Народження: | 1955 Латакія, Сирія | |
|
Нагороди: | ||
| ||
Патріарх Антіохійський Іоанн X (араб. يوحنا العاشر يازجي, в миру Юхан аль-Язіджі; 1955, Латакія, Сирія) — єпископ Антіохійської православної церкви; з 17 грудня 2012 року — патріарх Антіохійський і всього Сходу. Автор численних книг і статей з богослов'я та літургіки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Сирії в 1955 році. Закінчив Баламандську духовну семінарію в 1978 році зі спеціалізацією з літургіки.
У 1979 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) був висвячений у сан диякона.
У 1981 році отримав диплом з візантійської музики Фессалунської консерваторії візантійської музики.
У 1983 році закінчив богословський факультет Університету Аристотеля.
У 1983 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) рукоположений в сан священика.
Єпископ і митрополит[ред. | ред. код]
24 січня 1995 року був рукоположений у вікарного єпископа Аль-Хоснского (Пиргського). Зайнявши кафедру владика Іоан першою справою приступився до відродження патріаршого Георгіївського монастиря в Аль-Хумайре, настоятелем якого він служив у 1995—2002 роках. Йому вдалося зробити з неї центр духовного й суспільного життя «долини Християн».
У 1981—2008 роках перебував викладачем літургіки в Баламандской семінарії. У 1989—1992, а потім знову в 2001—2005 роках був ректором Баламандской семінарії. Під час другого ректорства також був настоятелем в Баламандскому Богородицькому монастирі.
У 1983—2008 роках також був духівником Блеманського Богородицького жіночого монастиря в Латакії, Сирія.
17 червня 2008 був обраний митрополитом Західним та Центрально-Європейським. Його настоловання було здійснене Патріархом Антіохійським Ігнатієм IV в Стефановському соборі Парижу 20 і 21 вересня того ж року в присутності сонму православних архієреїв.
19 серпня 2010 його титул було змінено на митрополита Європейського[2].
_18.jpg)
Патріарх Антиохійський[ред. | ред. код]
17 грудня 2012, через дванадцять днів після смерті попереднього патріарха, митрополит Іоанн був обраний новим патріархом Антіохійським й усього Сходу[3]. Вибори відбулися в Лівані в Баламандському монастирі Успіння Пресвятої Богородиці; в голосуванні взяли участь 18 архієреїв.
Інтронізація відбулася 10 лютого 2013 року в храмі Чесного Хреста Господнього в Дамаску[4].
5 серпня 2020 року на території його Патріархату сталась техногенна катастрофа - вибухи в порту Бейрута. Співчуття Висловили Олександрійський, Вселенський[5], Московський та інші патріархи, а також Митрополит Епіфаній.
20 жовтня 2020 року голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся у Дамаску із патріархом Іоаном Х.[6]
Праці[ред. | ред. код]
- «The Meaning of the Church From a Middle Eastern point of view», The Institute for Orthodox Studies, Cambridge, 2002.
- «The Hymnographic Contribution of the Antiochian Orthodox Church to the Byzantine Liturgical System During the Sixth and Seventh Centuries».
- «The Service of Baptism: A Historic, Theological and Liturgical Study», Thessalonica, 1983 (докторська дисертація).
- «Principles of Byzantine Music», Balamand, 1990; 2-е изд., 2001.
- "The Life of St. Nectarios the Wonderworker ", Lattakya, 1990.
- «Priesthood & Marriage of Priests», Lattakya, 1992.
- «Baptism as a Sacrament of Initiation into the life in Christ», Lattakya, 1992.
- "Annals of St. John of Damascus Institute of Theology ": " Liturgical Sources «, 1993;» Church Praises «, 1994;» Divine Worship «, 1995;» Liturgical Forms ", 1996.
- «The Liturgikon», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
- «The Presanctified Service», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
- «Introduction to the Liturgical Families and Rites», St. John of Damascus Institute of Theology, 2003 (арабською і англійською).
- «The Prayers before and after Holy Communion», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2003.
- «The Mystery of Repentance», a lecture delivered at Holy Spirit University-Kaslik in the year 2000 during a conference about Eastern Liturgical Life.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі[7]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/John_X_of_Antioch
- ↑ Обрано нового Антіохійського Патріарха. РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. 2012-12-18. Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-20.
- ↑ New Orthodox patriarch elected (англ.)
- ↑ У Бейруті відбулися урочистості з нагоди інтронізації Антіохійського Патріарха Іоанна X. 2013-02-18. Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-02-13.
- ↑ Message of support from the Ecumenical Patriarchate to the Patriarchate of Antioch and the people of Lebanon. Orthodox Times (en-US). 2020-08-07. Процитовано 2020-08-07.
- ↑ Состоялась встреча Блаженнейшего Патриарха Антиохийского Иоанна с председателем Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата / Новости / Патриархия.ru. Патриархия.ru (ru). Процитовано 2020-10-23.
- ↑ Указ Президента України № 395/2013 від 27 липня 2013 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
Посилання[ред. | ред. код]
- Антіохійський Патріарх про єдність та інші актуальні проблеми служіння християнських Церков сьогодні
- Обрано нового Патріарха Антіохійської Православної Церкви
| |||||||||||||
