Іоан (Кухтін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоан Кухтін
Metropolita Ján
2-й Митрополит Празький і всея Чехословакії
20 травня 1956 — 23 жовтня 1964
Обрання: 17 травня 1956
Конфесія: Чехословацька православна церква
Попередник: Елевтерій Воронцов
Наступник: Дорофей Філіп
Єпископ Жатецький,
вікарій Празької єпархії
24 жовтня 1954 — 17 травня 1956
Наступник: Симеон Яковлевич
 
Ім'я при народженні: Михаїл Кухтін
Народження: 20 вересня 1901(1901-09-20)
станиця Каргальська, Область війська Донського (нині Волгодонський район, Ростовська область)
Смерть: 5 червня 1975(1975-06-05) (73 роки)
Одеса, Україна
Священство: 1927
Чернецтво: квітень 1927
Єп. хіротонія: 24 жовтня 1954

Іоа́нн Ку́хтін (чеськ. Metropolita Ján; в миру Михайло Кухтін; 20 вересня 1901, станиця Каргальськ, Область війська Донського - 5 червня 1975, Одеса, Україна) — Митрополит Празький і всієї Чехословаччини, предстоятель Чехословацької православної церкви.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 вересня 1901 року в станиці Каргальська, Ростовської губернії в родині священика. Закінчив духовне училище і чотири класи Новочеркаської духовної семінарії.

У жовтні 1920 року емігрував до Греції, а в 1922 році - до Югославії, де відновився на навчанні в Прізренській духовній семінарії, яку закінчив у 1926 році.

У квітні 1927 був пострижений у чернецтво з ім'ям Іоанн, а в травні 1927 єпископом Нішським Досифєєм Васичем висвячений в сан ієродиякона. Після висвячення в сан ієромонаха служив парохом у селі Дубці в Нішській єпархії. Пізніше служив у селі Вінце в Скоплянскій єпархії.

У 1930 року призначений настоятелем монастиря св. Прохора Пчиньского, а пізніше став настоятелем монастиря св. Георгія Делядровського.

За період проживання в Югославії з осені 1931 по 1950 рік викладав у різних чернечих школах. У жовтні 1936 році закінчив православний богословський факультет Белградського університету[1] і до 1948 року в сані ігумена ніс послух настоятеля Дечанського монастиря і парафіяльного священика Загребської єпархії.

7 листопада 1948 року призначений професором духовної семінарії у Прізрені.

У 1950 році переїздить до Болгарії, звідки в 1951 році митрополитом Празьким Елетеріем покликаний на служіння в Чехословаччину і призначений викладачем і вихователем на богословський факультет в Пряшеві. З 1 жовтня 1953 року в званні доцента.

24 жовтня 1954 висвячений в сан єпископа Жатецького, вікарія Празького митрополита Елевтерія з місцеперебуванням у Празі.

17 травня 1956 року обраний предстоятелем Чехословацької православної церкви. 20 травня 1956 року відбулася інтронізація.

У 1964 році пішов на спочинок і переїхав до Одеси. Помер 5 червня 1975 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. ПУЗОВИЧ РУССКИЕ ЭМИГРАНТЫ — СТУДЕНТЫ ПРАВОСЛАВНОГО БОГОСЛОВСКОГО ФАКУЛЬТЕТА УНИВЕРСИТЕТА В БЕЛГРАДЕ (1920–1940 ГГ.) // Вестник ПСТГУ II: История. История Русской Православной Церкви. 2015. Вып. 2 (63). С. 65–83

Посилання[ред. | ред. код]