Іоан (Яременко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Іоан
Іоан (Яременко).jpg
Митрополит Іоан на зустрічі з капеланами з Німеччини
Митрополи́т Черкаський та Чигиринський
з 1 квітня 2003 року
Деномінація: Українська православна церква Київського патріархату
Церква: Черкаської єпархії УПЦ-КП
 
Ім'я при народженні: Оле́г Васи́льович Яре́менко
Народження: 12 вересня 1967(1967-09-12) (51 рік)
Житомир
 
Нагороди:
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня

Митрополи́т Черкаський та Чигиринський Іоа́н (в миру Оле́г Васи́льович Яре́менко; *12 вересня 1967, Житомир) — архієрей Української православної церкви Київського патріархату, митрополит Черкаський і Чигиринський[1]. Голова Синодального управління військового духовенства[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 вересня 1967, після закінчення школи вступив до Київського політехнічного інституту на факультет електронної техніки. Служив у армії, продовжував навчання в інституті.

1994 вступив до Київської духовної семінарії, по закінченні якої продовжив навчання в Київській духовній академії. Захистив дисертацію на тему «Досвід православної екзеґези Священного Писання в контексті неперервності святоотецької традиції» і здобув ступінь кандидата богословських наук.

10 квітня 1997 прийняв чернечий постриг у Михайлівському Золотоверхому монастирі. 13 квітня єпископом Вишгородським Даниїлом рукоположений у сан ієродиякона.

3 травня 1998 рукоположений на ієромонаха Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

2001 призначений викладачем Київської духовної семінарії.

Зустріч німецьких капеланів УГКЦ з митрополитом Іоаном

26 червня 2002 призначений економом Михайлівського Золотоверхого монастиря.

2 травня 2002 Святійшим Патріархом Філаретом був возведений в сан ігумена.

30 березня 2003, згідно з рішенням Священного синоду Української православної церкви Київського Патріархату, хіротонізований на єпископа Черкаського і Чигиринського.

1 квітня того ж року призначений керуючим Черкаською єпархією.

З 23 січня 2012 зведений у чин митрополита[3].

28 червня 2013 р. Архієрейським Собором обраний постійним членом Священного Синоду[3].

5 вересня 2017 року взяв участь у відкритті реабілітаційного центру для воїнів АТО[4].

2018 рік[ред. | ред. код]

5 січня поспілкувався зі звільненими з полону захисниками Батьківщини[5].

16 травня митрополит Іоан взяв участь у Міжнародній конференції «Штучні голоди в Україні в XX столітті»[6]. «Даючи заповіді до нового життя, Господь сказав: „Блаженні голодні і спраглі до правди, бо вони наситяться“. У цих словах якраз поєднується бажання знати правду, заради якої ми сьогодні зібралися, і одночасно насичення. Звичайно, Господь мав на увазі насичення найперше душі людської. Але й ми шукаємо правди, щоб заспокоїти свою совість, примирити свою совість з історією і відкинути неправду, яка навʾязується нам з півночі від цього московського імперіалізму. Ми згадуємо як піднялася хвиля правди про Голодомор за президентства Віктора Андрійовича Ющенка. Це стало ковтком свіжого повітря для наших душ. Воно відкрило очі багатьом, які сумнівалися і думали, чи дійсно був, чи не був цей Голодомор. Тому сьогодні у пошуках правди ми виконуємо євангельське блаженство: ми наситимося правдою. Якщо ми наситимо правдою свої душі, то закладемо міцний фундамент, щоб такі трагедії більше не повторювалися в нашому народі, щоб інші сила не втручалася в наше життя і не знищила українців.

Це ми робимо не тільки для того, щоб самі наситилися. Наша держава міцно вплетена у життя всього світового товариства. Тому нам важливо, щоб інші держави розуміли логіку дій українців, коли ми боремося за свободу у цій гібридній війні, яку веде Росія проти України. У цій правді треба поставити твердий знак оклику і показати, що на північ та на схід від України — не брат словʾянин, як це намагаються в ідеології „русского мира“ навʾязати нам, а там знаходиться підступний сусід, який готовий зробити те, що він зробив у минулому столітті», — сказав митрополит Іоан[6]. 19 травня благословив та окропив святою водою військовослужбовців Черкаського окремого батальйону НГУ, що прийняли присягу на вірність народу України[7]. 31 травня відвідав 7-й "Молитовний сніданок"[8].


1 червня митрополит Іоан благословив випускників Української військово-медичної академії[9]. 3 червня освятив накупольний хрест храму, який незабаром постане у Жашкові[10]. 7 серпня зустрівся з капеланами Католицького ординаріату, що прибули з Бундесверу[11]. 25 липня відвідав Штаб Військово-Морських сил Збройних Сил України у м. Одеса, де зустрівся з командувачем ВМС України віце-адміралом Ігорем Воронченком[12]. 10 серпня освятив храм для потреб зяв'язківців НГУ[13].

29 серпня разом з духовенством УПЦ КП освятив додаткові дошки до стіни пам'яті[14] біля Михайлівського монастиря[15].

31 серпня благословив студентів Української військово-медичної академії[16].

Нагороди[ред. | ред. код]

Удостоєний вищих церковних нагород УПЦ КП:

2017[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. єпархії, Прес-служба Черкаської. Митрополит Черкаський і Чигиринський ІОАН. cerkvacherkasy.info (uk-ua). Процитовано 2018-08-30. 
  2. http://suvd.com.ua/uk/structure. suvd.com.ua. Процитовано 2018-08-30. 
  3. а б в Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  4. Митрополит Іоан взяв участь відкритті реабілітаційного центру для воїнів АТО. www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  5. Митрополит Іоан поспілкувався зі звільненими з полону захисниками Батьківщини. www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  6. а б Митрополит Іоан взяв участь у Міжнародній конференції "Штучні голоди в Україні в XX столітті". www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  7. Присяга на вірність. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  8. Молились за мир. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  9. Митрополит Іоан благословив випускників Української військово-медичної академії. www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  10. Митрополит Іоан освятив накупольний хрест храму, який незабаром постане у Жашкові. www.cerkva.info. Процитовано 2018-08-30. 
  11. Капелани Бундесверу. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  12. На борту «Сагайдачного». suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  13. Ювілей зв'язківців. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  14. Згадуючи загиблих. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  15. Епіфаній, єпископ. Патріарх Філарет звершив Панахиду за загиблими захисниками Батьківщини — Київські єпархіальні відомості. vidomosti.kiev.ua (uk-ua). Процитовано 2018-09-05. 
  16. Початок навчань. suvd.com.ua. Процитовано 2018-09-05. 
  17. Почесна грамота ВР. suvd.com.ua. Процитовано 2018-08-30. 
  18. Знак пошани. suvd.com.ua. Процитовано 2018-08-30. 
  19. Пам'ятний знак УДО. suvd.com.ua. Процитовано 2018-08-30. 
  20. Відзнака Президента України. suvd.com.ua. Процитовано 2018-08-30. 

Посилання[ред. | ред. код]