Іоан (волоський князь)
Іоан (лат. Johannes) — волоський «кнез» (князь), що згадується єдино в грамоті йоаннітам угорського монарха Бели IV від 2 липня 1247 року. Згідно з нею рицарям-госпітальєрам надавались землі в Северинському банаті й Куманії, де ті боронили б рубежі од набігів кочовиків. Володіння Іоана, що розташовувались на півдні Олтенії, так само відходили к орденцям.
У грамоті, окрім нього, також подибуються кнез Фаркаш, воєводи Сенеслав і Литовой, причому двох останніх прямо названо волохами (Olati), тоді як його ім'я, подане латиною, не прозраджує етнічності носія; тим не менш, дослідник Йоан-Аурел Поп[en] витрактовує Іоана яко владника однієї з проторумунських політій.
- Treptow, Kurt W. Popa, Marcel: Historical Dictionary of Romania (part ‘Historical Chronology’); Scarecrow Press, Inc., 1996, Lanham and Folkestone; ISBN 0-8108-3179-1
- Vásáry, István: Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365; Cambridge University Press, 2005, Cambridge; ISBN 0-521-83756-1
- Stan Stoica «Dicționar biografic de istorie a României», Editura MERONIA, 2008, ISBN 978.973.7839.39.8