Іов (Павлишин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іов
Народився 5 червня 1956(1956-06-05)
Конюхи, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 8 лютого 2019(2019-02-08) (62 роки)
Тернопільська область, Україна
Діяльність священнослужитель
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка» (1981) і St. Petersburg Theological Seminary[d] (1984)
Посада Єпископ
Конфесія православ'я
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня

Архиєпи́скоп на спокої Іо́в (в миру Васи́ль Степа́нович Павли́шин; 5 червня 1956 року; Конюхи Козівського району Тернопільської області — 8 лютого 2019[1]).

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи навчався в Поморянському технічному училищі Львівської області. З 1971 по 1976 рр. служив в Армії.

З 1976 по 1981 рр. — навчання в Львівському політехнічному інституті.

1981 року поступив на навчання в Ленінградську Духовну Семінарію.

Архіпастирське служіння[ред. | ред. код]

У 1982 р. рукоположений архієпископом Тихвінським Мелітоном у сан диякона, а 1983 року — на священика.

З 1984 року служив на парафіях Львівсько-Тернопільської єпархії.

1990 року після відродження УАПЦ був обраний секретарем єпархіального управління Тернопільсько-Бучацької єпархії і одночасно служив настоятелем Свято-Дмитрівського храму с. Плотича Тернопільського благочиння.

11 травня 1995 року висвячений у єпископа Кременецько-Збаразького за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

23 жовтня 1995 року тимчасово призначений керуючим Хмельницькою єпархією.

23 січня 2004 року піднесений до сану архієпископа.

13 травня 2012 року згідно з рішенням синоду (Журнал № 19 від 13.05.2012 п.2) почислений на спокій. Рішенням Синоду УПЦ КП від 27 липня 2012 року виключений зі складу єпископату УПЦ КП.[2]

1 червня 2012 року перейшов до УАПЦ, де також мав титул архієпископ Тернопільський і Кременецький. У 2015 році почислений на спокій.

Помер 8 лютого 2019 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Михаїла (1999 р.), Ордену св. Миколая Чудотворця (2006 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]