Іона Глезна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іона Глезна
Митрополит Іона Глезна
1492 — 1494 (Місцеблюститель з 1488)-й Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі
1492 — 1494
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Митрополит Симеон
Наступник: Митрополит Макарій І
 
Діяльність: священник
Смерть: жовтень 1494
Київ
Єп. хіротонія: 1482

Іо́на I Гле́зна (світське ім'я невідоме; рік народження невідомий — † 1494) — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі у 1492–1494 роках[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду. Іона був посвячений у сан єпископа близько 1482 року. До 1488 (1492) року був архієпископом Полоцьким і Вітебським (1482–1488).

По смерті свого попередника, київського митрополита Симеона у 1488 році, очевидно, виконував його обов'язки. Був електом. 1492 року послав до константинопольського патріарха свого представника Йосифа Болгариновича, архімандрита Свято-Троїцького монастиря в Слуцьку, за благословенням. Яке той привіз у травні. У 1492 році на Соборі був обраний на престол Київської митрополії й зведений у сан митрополита Київського, Галицького і всієї Руси[1].

Правління митрополита Іони було короткочасним, утім Київська митрополія мала відносний мир і свободу. За свідченням греко-католицьких письменників, цим спокоєм українська церква була зобов'язана прихильністю, якою митрополит Іона користувався у Казимира IV Ягеллончика. Дбав про розбудову храмів та монастирів, регулярно здійснював візити до Полоцька, Мінська, прагнув за допомогою православних князів і шляхти добитися поліпшення стану православної церкви в[1].

Митрополит Іона помер у жовтні 1494 року. Зі смертю становище Православної Церкви почало змінюватися на гірше.

Попередник: Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
14881494
Наступник:
Симеон Макарій I

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Йона I Глезна [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Том 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.

Література[ред. | ред. код]