Іономери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Іономе́ри (рос. иономер, англ. ionomer) — полімери, що складаються з іономерних макромолекул (макромолекул, в яких частка структурних ланок має іонні та/або здатні до іонізації групи), в яких є відносно небагато йонних центрів. Це, зокрема, можуть бути кополімери олефіну з ненасиченою карбоновою кислотою, в якому частина карбоксильних груп нейтралізована іонами лужних або лужноземельних металів.

Мають підвищену здатність вступати в міжмолекулярні взаємодії, що зумовлює високу міцність при низькому ступені кристалічності. Такі полімери переважно нерозчинні в органічних розчинниках, відзначаються високою адгезією, добрими електроізоляційними властивостями.

Джерела[ред.ред. код]

  • Eisenberg, A., Kim, J.-S. Introduction to Ionomers. — New York: Wiley, 1998.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.