Іраклі Гарібашвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іраклі Гарібашвілі
ირაკლი ღარიბაშვილი
груз. ირაკლი ღარიბაშვილი
Іраклі Гарібашвілі ირაკლი ღარიბაშვილი
Greater coat of arms of Georgia.svg Прем'єр-міністр Грузії Flag of Georgia.svg
Нині на посаді
На посаді з 22 лютого 2021
Президент Саломе Зурабішвілі
Попередник Мамука Бахтадзе
Greater coat of arms of Georgia.svg Прем'єр-міністр Грузії Flag of Georgia.svg
20 листопада 2013 — 23 грудня 2015
Президент Георгій Маргвелашвілі
Попередник Бідзіна Іванішвілі
Наступник Георгій Квірікашвілі
Народився 28 червня 1982(1982-06-28) (40 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Відомий як політик, бізнесмен, підприємець
Громадянство СРСР СРСРГрузія Грузія
Національність грузин
Alma mater Тбіліський державний університет, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна і Паризький університет
Політична партія Грузинська мрія2012).
Нагороди
орден «За заслуги» I ступеня
Підпис Gharibashvili signature.svg

Іраклі Гарібашвілі (груз. ირაკლი ღარიბაშვილი; нар. 28 червня 1982(19820628), Сігнагі, Кахеті, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський проросійський[1] політичний діяч, прем'єр-міністр Грузії з 22 лютого 2021[2] та з 2013 до 2015 року. Колишній міністр внутрішніх справ Грузії (25 жовтня 2012 — 20 листопада 2013).

Освіта[ред. | ред. код]

У 2004 закінчив Тбіліський державний університет (міжнародне право і міжнародні відносини) та Університет Париж I Пантеон-Сорбонна. У 2005 році здобув ступінь магістра за спеціальністю міжнародні відносини в Тбіліському університеті.[3]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 2004—2005 роках працював менеджером в департаменті логістики «Карту Груп». У 2005—2008 роках — заступник директора департаменту логістики, помічник президента «Карту Груп» Б. Іванішвілі. З 2007 року по травень 2012 року — член наглядової ради «Карту Банк». До парламентських виборів у Грузії 2012 очолював благодійний фонд Іванішвілі «Карту».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2012 році після заснування прем'єр-міністром Грузії Іванішвілі політичного об'єднання «Грузинська мрія — Демократична Грузія» займався підготовкою партії до Парламентських виборів в Грузії, на яких політичне об'єднання перемогло, отримавши 85 місць в парламенті.[4]

25 жовтня 2012 новостворена парламентська більшість партії Грузинська мрія затвердила його міністром внутрішніх справ Грузії.

2 листопада 2013, представляючи Іраклі Гарібашвілі як кандидата на посаду прем'єр-міністра Грузії, чинний на ту мить прем'єр-міністр Іванішвілі заявив: «За один рік Гарібашвілі зумів перетворити грузинську поліцію в культурних поліцейських європейського типу. Тому не випадково, що ця посада передається саме Іраклію. Він цього заслуговує, я і члени моєї команди впевнені, що він стане гідним прем'єр-міністром».

23 грудня 2015 Гарібашвілі під час звернення у прямому ефірі телебачення зробив заяву про складання повноважень голови уряду[5].

У 2018—2019 роках Гарібашвілі був радником наглядової ради з управління регіональними проектами китайської компанії CEFC China Energy.

8 вересня 2019 року призначений міністром оборони в уряді Георгія Гахарії.

22 лютого 2021 року Парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з Іраклі Гарібашвілі.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-грузинського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[6]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, дружина Нунука Тамазашвілі[7] (нар. 1983), двоє синів — Ніколоз (нар. 2005) і Андріа (нар. 2010). Його тесть Тамаз Тамазашвілі, колишній генерал міліції, в період правління Саакашвілі був заарештований за звинуваченням у незаконному носінні та зберіганні зброї і вибухових речовин[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відповідальність за насильство під час протестів 5 липня у Тбілісі несе уряд Грузії - Дейвід Креймер. Голос Америки (українською). 14 липня 2021. Процитовано 21 травня 2022. 
  2. а б Парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з Іраклієм Гарібашвілі. Українська правда (ua). Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 25 лютого 2021. 
  5. Прем'єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі йде у відставку. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  6. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 401/2021 «Про нагородження І.Гарібашвілі орденом "За заслуги"»
  7. Іраклі Гарібашвілі запитали про зв'язки з «кахетинським кланом». Радіо «Свобода». 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021. 
  8. Політичні мотиви арешту генерала Тамаза Тамазашвілі. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 25 лютого 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]