Іранське космічне агентство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип ISA

Іра́нське космі́чне аге́нтство (перс. سازمان فضايی ايران‎ — Sázmán e Fazái e Irán) — державна організація Ірана з дослідження космічного простору.

Історія[ред.ред. код]

У квітні 2003 Засновується Іранське космічне агентство (ІКА). Приймається п'ятирічний план розвитку космічної галузі, що включає запуск як мінімум п'яти супутників зв'язку і дистанційного зондування Землі, а також декількох дослідницьких мікросупутників. ІКА призначається головним координуючим органом, яким раніше фактично був Іранський центр дистанційного зондування.

Ракети-носії[ред.ред. код]

Серія «Шахаб» (вважається подібною до ракети КНДР — Тепходон-2). Відома, наприклад, ракета IRIS, успішно запущена 25 лютого 2007 року (корисне навантаження не уточнюється). Ракета не виходила на орбітальний політ, після досягнення 150 км була спущена на парашуті[1]

Сучасними РН є Сафір, перший вдалий політ Сафір-2 відбувся 4 лютого 2009 року.

Космодроми[ред.ред. код]

У цей час основною точкою запуску слід вважати місто Імамшахр. Звідси і була запущена суборбітальна «Шахаб-3». Інший космодром розташований у місті Кум.

Майбутні проекти[ред.ред. код]

Перший іранський супутник «Синах-1» запущений РФ 28 жовтня 2005 ракетою-носієм Космос-3М з космодрома Плесецьк. Іран став 43-ою країною із своїм власним супутником в космосі. Другий супутник «Синах-2» очікується до запуску в 2008. [2].

  • Другий супутник «Сінах-2» очікувався до запуску в 2008.
  • Наступний супутник «Месбах» буде побудований за допомогою фахівців космічного агентства Італії, а запущений буде також своєю ракетою.
  • Зі слів Мехрон Міршамс, заступника глави Іранської аерокосмічної асоціації, іранські експерти на справжній момент зайняті в 5 проектах супутників, включаючи «Зохрех», «Месбах», ЗС-4, СМ-2С і «Сефехр». Розробляються подальші модифікації ракет-носіїв — «Шахаб-5» з чотирма прискорювачами на РДТТ для низькоорбітального корисного навантаження 250—300 кг і «Шахаб-6» з прискорювачами на РРД для корисного навантаження 550 кг.
  • 21 листопада 2005 вперше був випущений прес-реліз про плановану іранської програмі пілотованої космонавтики, що включає одномісний 2-тонний космічний корабель і в перспективі невелику космічну лабораторію.
  • Неофіційні китайські джерела повідомляли, що Іран готовий брати участь в розгортаємій програмі створення орбітальної станції КНР.
  • 20 серпня 2008 ІКА оголосило, що Іран розробить і здійснить власний пілотований запуск в межах десятиліття, а планована дата запуску буде повідомлена протягом півроку. У разі здійснення цих амбітних планів у такі жорсткі терміни Іран може стати п'ятою космічною наддержавою з пілотованою космонавтикою, поступившись лише Індії (планує власний космічний корабель до 2014—2015 рр.) Та випередивши навіть об'єднану Європу (плани після 2018.) Та Японію (плани після 2020 р.). Згідно з тією ж заявою, Іран має намір стати до 2021 року лідируючою аерокосмічної державою регіону.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Iran announces rocket launch, believed part of commercial satellite project. International Herald Tribune. 25 лютого, 2007. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2007-02-25. 
  2. (англ.) Iran plans second satellite launch. Aljazeera. 2006-04-10. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2006-09-14. 

Посилання[ред.ред. код]

Videos