Іранське космічне агентство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іранське космічне агентство
перс. سازمان فضایی ایران
Тип космічне агентство[d]
Засновано 1 лютого 2004
Країна Flag of Iran.svg Іран
Штаб-квартира Тегеран
Вебсайт isa.ir

CMNS: Іранське космічне агентство у Вікісховищі

Логотип ISA

Іра́нське космі́чне аге́нтство (перс. سازمان فضايی ايران‎ — Sázmán e Fazái e Irán) — державна організація Ірана з дослідження космічного простору.

Історія[ред. | ред. код]

У квітні 2003 Засновується Іранське космічне агентство (ІКА). Приймається п'ятирічний план розвитку космічної галузі, що включає запуск як мінімум п'яти супутників зв'язку і дистанційного зондування Землі, а також декількох дослідницьких мікросупутників. ІКА призначається головним координуючим органом, яким раніше фактично був Іранський центр дистанційного зондування.

Ракети-носії[ред. | ред. код]

Серія «Шахаб» (вважається подібною до ракети КНДР — Тепходон-2). Відома, наприклад, ракета IRIS, успішно запущена 25 лютого 2007 року (корисне навантаження не уточнюється). Ракета не виходила на орбітальний політ, після досягнення 150 км була спущена на парашуті[1]

Сучасними РН є Сафір, перший вдалий політ Сафір-2 відбувся 4 лютого 2009 року.

Космодроми[ред. | ред. код]

У цей час основною точкою запуску слід вважати місто Імамшахр. Звідси і була запущена суборбітальна «Шахаб-3». Інший космодром розташований у місті Кум.

Майбутні проекти[ред. | ред. код]

Перший іранський супутник «Синах-1» запущений РФ 28 жовтня 2005 ракетою-носієм Космос-3М з космодрома Плесецьк. Іран став 43-ою країною із своїм власним супутником в космосі. Другий супутник «Синах-2» очікується до запуску в 2008. [2].

  • Другий супутник «Сінах-2» очікувався до запуску в 2008.
  • Наступний супутник «Месбах» буде побудований за допомогою фахівців космічного агентства Італії, а запущений буде також своєю ракетою.
  • Зі слів Мехрон Міршамс, заступника глави Іранської аерокосмічної асоціації, іранські експерти на справжній момент зайняті в 5 проектах супутників, включаючи «Зохрех», «Месбах», ЗС-4, СМ-2С і «Сефехр». Розробляються подальші модифікації ракет-носіїв — «Шахаб-5» з чотирма прискорювачами на РДТТ для низькоорбітального корисного навантаження 250—300 кг і «Шахаб-6» з прискорювачами на РРД для корисного навантаження 550 кг.
  • 21 листопада 2005 вперше був випущений прес-реліз про плановану іранської програмі пілотованої космонавтики, що включає одномісний 2-тонний космічний корабель і в перспективі невелику космічну лабораторію.
  • Неофіційні китайські джерела повідомляли, що Іран готовий брати участь в розгортаємій програмі створення орбітальної станції КНР.
  • 20 серпня 2008 ІКА оголосило, що Іран розробить і здійснить власний пілотований запуск в межах десятиліття, а планована дата запуску буде повідомлена протягом півроку. У разі здійснення цих амбітних планів у такі жорсткі терміни Іран може стати п'ятою космічною наддержавою з пілотованою космонавтикою, поступившись лише Індії (планує власний космічний корабель до 2014—2015 рр.) Та випередивши навіть об'єднану Європу (плани після 2018.) Та Японію (плани після 2020 р.). Згідно з тією ж заявою, Іран має намір стати до 2021 року лідируючою аерокосмічної державою регіону.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Iran announces rocket launch, believed part of commercial satellite project. International Herald Tribune. 25 лютого, 2007. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007. 
  2. (англ.) Iran plans second satellite launch. Aljazeera. 10 квітня 2006. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 14 вересня 2006. 

Посилання[ред. | ред. код]

Videos