Ірганайська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірганайська ГЕС
42°44′42″ пн. ш. 46°49′53″ сх. д. / 42.74520000002777209° пн. ш. 46.83160000002777679° сх. д. / 42.74520000002777209; 46.83160000002777679Координати: 42°44′42″ пн. ш. 46°49′53″ сх. д. / 42.74520000002777209° пн. ш. 46.83160000002777679° сх. д. / 42.74520000002777209; 46.83160000002777679
Країна Росія Росія
Стан діюча
Річка Аварське Койсу
Каскад каскад у сточищі Сулаку
Початок будівництва 1977
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19982001
Основні характеристики
Установлена потужність 400  МВт
Середнє річне виробництво 1280  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 168  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2 Турбоатом РО 230-В-400
Витрата через турбіни 2 × 135  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 Елсиб СВ 865/232-28
Потужність гідроагрегатів 2 × 200  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна + бетонна
Висота греблі 101  м
Довжина греблі 313  м
ЛЕП 330 + 110
Власник РусГидро
Ірганайська ГЕС. Карта розташування: Росія
Ірганайська ГЕС
Ірганайська ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Ірганайська ГЕС у Вікісховищі

Ірганайська ГЕС — гідроелектростанція в Дагестані. Знаходячись між Гоцатлінською ГЕС (вище за течією) та Чиркейською ГЕС, входить до складу каскаду у сточищі річки Сулак (басейн Каспійського моря).

У межах проєкту річку Аварське Койсу (правий витік Сулаку) перекрили кам'яно-накидною греблею з асфальтобетонним ядром висотою 101 м та довжиною 313 м. Вона утворила витягнуте по долині річки на 21 км водосховище з площею поверхні 18 км2 та об'ємом 601 млн м3 (корисний об'єм 371 млн м3), у якому припустиме коливання рівня в операційному режимі між позначками 520 та 547 метрів НРМ (під час повені — до 548,4 метра НРМ). 

Зі сховища під правобережним гірським масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 5,2 км із діаметром 7,5 м, який переходить у напірний водовід довжиною 0,26 км, котрий розгалужується на два довжиною по 0,19 км із діаметрами 5 м.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 200 МВт. Вони працюють при напорі 168 м та забезпечують виробництво 1280 млн кВт·год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 330 кВ та 110 кВ.

Примітки[ред. | ред. код]