Ірга круглолиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірга круглолиста
Amelanchier ovalis
Amelanchier ovalis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Рід: Ірга, або Амеланхієр
Вид: Ірга круглолиста
Біноміальна назва
Amelanchier ovalis
Medik., 1793
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Amelanchier ovalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Amelanchier ovalis
EOL logo.svg EOL: 633512
IPNI: 30073474-2
ITIS logo.svg ITIS: 836602
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1000415
The Plant List: rjp-3425

Ірга круглолиста (Amelanchier ovalis, синонім — A. rotundifolia) — рослина родини Розоцвіті.

Опис[ред. | ред. код]

Квітуча ірга круглолиста

Слаборозгалужена кущова рослина родини розових, заввишки 50 — 200 см. Молоді пагони опушені, пізніше вони голі, пурпурно-коричневі. Листки чергові, черешкові, округлоовальні або округло-яйцевидні, по краю зубчасті, зверху зелені, голі, знизу — білуваті, опушені; листкові пластинки на верхівці з невеликою виїмкою або загострені. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в густі 3—6 (8)-квіткові китиці на верхівках облистнених гілок; пелюстки лінійно-ланцетні, білі. Плоди кулясті, спочатку червоні, стиглі — чорні, з сизуватою поволокою, соковиті. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у липні — серпні.

Поширення[ред. | ред. код]

Ірга круглолиста трапляється в Криму на відкритих кам'янистих місцях, осипах, у світлих лісах у середньому гірському поясі. По всій території України її вирощують у садах і парках як декоративну рослину.

Сировина[ред. | ред. код]

З лікувальною метою використовують стиглі плоди, кору і листя. Стиглі плоди не опадають, що дає змогу збирати їх до перших заморозків. Знімають плоди без плодоніжок. Використовують їх свіжими або сушать на сонці чи в плодово-ягідних сушарках. Листя заготовляють у травні — червні, кору — восени. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Плоди ірги круглолистої містять дубильні речовини (0,5 %), флавоноли (30 мг %), стерини, аскорбінову кислоту (38,7 мг %), провітамін А (0,2—1,0 мг%), органічні кислоти (переважно яблучну), цукри (понад 11 %), мікроелементи (мідь, свинець і кобальт). У корі й листі є значна кількість дубильних речовин.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Як в'яжучий засіб свіжі плоди або сік ірги (часто в поєднанні з соками диких яблук і груш) використовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, пов'язаних з порушенням травлення. Завдяки наявності в плодах (β-ситостерину, який є антагоністом холестерину, їх вживають для профілактики атеросклерозу. Як полівітамінний засіб плоди ірги використовують для профілактики гіпо- та авіта- мінозів С і В. Відвари кори і листя мають в'яжучі й обволікаючі властивості й використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях та для гоєння гнійних ран. Із свіжих плодів ірги виготовляють желе, варення, пастилу, компоти тощо. Сушені плоди використовують як замінник коринки.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]