Іргиз (притока Тургаю)
| Іргиз | |
|---|---|
 | |
| 48°15′28″ пн. ш. 62°01′19″ сх. д. / 48.25785600002777187° пн. ш. 62.02215000002777856° сх. д. | |
| Витік | Мугоджари, (село Жамбил) [1] |
| • координати | 50°35′00″ пн. ш. 59°55′00″ сх. д. / 50.58333° пн. ш. 59.91667° сх. д. |
| • висота, м | 320 м [1] |
| Гирло | Тургай[1] |
| • координати | 48°15′00″ пн. ш. 62°01′00″ сх. д. / 48.25000° пн. ш. 62.01667° сх. д. |
| • висота, м | 68 м [1] |
| Похил, м/км | 0,42 м/км |
| Басейн | Тургай |
| Країни: |
 Казахстан[2] |
| Прирічкові країни: |
Казахстан Актюбінська область |
| Регіон | Актюбінська область |
| Довжина | 593 км |
| Площа басейну: | 31 600 км² |
| Середньорічний стік | 7,56 м³/с (в гирлі) |
| Притоки: |
ліва: Тікбутак; праві: Баксайис, Шалок-Кайракти, Кайракти, Талдик, Ащисай, Шетіргиз. |
 | |
Іргиз (каз. Ырғыз) — річка в Актюбінській області Казахстану, найбільша, права притока Тургаю. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.[3]
Географія[ред. | ред. код]
Річка Іргиз бере свій початок на східних схилах Мугоджар (південне пасмо Уралу), поблизу державного кордону із Росією, за 20 км на захід від села Жамбил (Айтекебійський район). Тече в південному, а в середній течії повертає в південно-східному напрямку і впадає у річку Тургай. Довжина — 593 км, площа басейну 31,6 тис. км². Середня витрата води у гирлі близько 8 м³/с. Швидкість течії води по всій довжині рівномірна і становить близько 0,1 м/с. Ширина русла сягає 80-100 м, річкова долина — від 0,3 до 2 км; висота берегів — до 5-8 м. У квітні спостерігається повінь з підвищенням рівня води на 4-5 м відносно звичайного. Влітку (особливо в пониззі) витрата води значно знижується, річка міліє, а на ряді ділянок розпадається на окремі плеса, при цьому вода тут стає солонуватою.
Живлення, головним чином, снігове. Замерзає в середині листопада (товщина льоду до кінця зими сягає 1 м), скресає на початку квітня.
Вода річки використовується для водопостачання населених пунктів, розташованих на її берегах, а також для водопою худоби, поливу городів та лиманного зрошення.
Притоки[ред. | ред. код]
Річка приймає кілька невеликих приток, в основному правих, які в більшості своїй, в літній період, пересихають. Найбільші із них (40-60 км):
- ліва: Тікбутак.
- праві: Баксайис, Шалок-Кайракти, Кайракти, Талдик, Ащисай, Шетіргиз.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Річка Іргиз на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання з червня 2019], гирло[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ А. А. Соколов «Гидрография СССР» [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Іргиз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Иргиз (река) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)
- Абай. Энциклопедия. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1995. — ISBN 5-7667-2949-9. (казах.)
- Название реки Иргиз. Башкирская легенда (рос.)
